ПОШУК
Розширений пошук
Пошук здійснюється у публікаціях веб-сайту






















Головна » Новини

У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики в зв’язку з численними зверненнями громадян (державних службовців, вчителів, лікарів та інших категорій осіб) висловлена позиція народних депутатів України - членів Комітету щодо порушень, які допускають органи державної фіскальної служби при проведенні перевірок декларацій про майно, доходи, витрати, які подаються згідно з Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
версія для друку
30 листопада 2015
У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики в зв’язку з численними зверненнями громадян (державних службовців, вчителів, лікарів та інших категорій осіб) висловлена позиція народних депутатів України - членів Комітету щодо порушень, які допускають органи державної фіскальної служби при проведенні перевірок декларацій про майно, доходи, витрати, які подаються згідно з Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство фінансів України

Державна фіскальна служба України

 

Щодо перевірок

декларацій держслужбовців

 

До Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики надходять численні звернення (усні та телефоном) від фізичних осіб, здебільшого державних службовців, щодо проведення органами державної фіскальної служби перевірок декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру,  які були подані такими особами за 2014 рік згідно з Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”.  

Народні депутати України – члени Комітету, цілком підтримуючи необхідність боротьби з корупцією в країні та всіляко цьому сприяючи в межах своїх повноважень, вважають за необхідне зазначити, що ефективність боротьби з корупцією залежить, насамперед, від наявності якісної нормативно-правової бази щодо цього та безумовного дотримання її норм на кожному рівні та етап виконання, зокрема при проведенні контролю достовірності відомостей, зазначених у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Вбачається, що норми такого законодавства потребують зміни в бік зосередження уваги на особах, які потенційно відносяться до “груп ризику” в зв’язку із своїм високим службовим становищем. Передбачена на даний час суцільна перевірка всіх суб’єктів декларування зачіпає навіть такі категорії осіб, які займають посади, що ніяким чином не можуть стосуватися корупційних дій, вбачається недоцільною. Це тільки розпорошує зусилля контролюючих органів і не сприяє досягненню мети таких перевірок - виявленню справжніх  корупціонерів та очищенню від них суспільства.

Так, у зверненнях до Комітету суб’єкти декларування скаржаться на те, що на практиці перевірка таких декларації в органах фіскальної служби перетворюється на тривалий та принизливий процес доведення своєї невинуватості, який відволікає посадових та  службових  осіб  від   виконання

покладених на них обов’язків держави, примушує витрачати робочий час і зайві гроші на отримання значної кількості довідок та інших документів для підтвердження зазначених у декларації показників, відстоювання черг у фіскальних органах для надання пояснень.

Також у зверненнях наводяться непоодинокі приклади недотримання працівниками органів фіскальної служби на місцях вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.03.2015 р. №333 “Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру” (далі – Порядок), зокрема:

фіскальні органи на місцях всім суб’єктам декларування направляють однакові стандартні повідомлення (зразок додається), в яких кожному з декларантів пропонується надати письмові пояснення та копії документів, які підтверджують відомості, зазначені ними у всіх розділах (ІІ – VІ) поданої декларації. Така  вимога не відповідає положенням частини дев'ятої статті 12 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, якою не передбачено права фіскальних органів на витребування від суб'єктів декларування будь-якої інформації та документів. Тобто  вимоги Порядку (підзаконного нормативно-правового акту) щодо надання суб’єктами декларування фіскальним органам будь-яких підтвердних документів є неправомірними, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

недотримується встановлений пунктом 7 Порядку алгоритм проведення перевірки декларації, яким визначено, що фіскальні органи повинні самостійно надавати запити до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, підприємств, установ, організацій для одержання документів (копій документів) та інформації щодо відомостей, які мають відображатися в декларації.  Замість цього податківці вимагають від суб’єктів декларування самостійно збирати та подавати для перевірки такі відомості та документи;

працівники органів фіскальної служби при проведенні перевірок декларацій на власний суб’єктивний розсуд висувають до суб’єктів декларування вимоги стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження  певних показників декларації,  їх форми, порядку та строків подання, що збільшує  корупційні ризики в фіскальних органах.

Звернення свідчать, що подібні порушення з боку фіскальних органів допускаються, здебільшого, в зв’язку з недосконалістю Порядку, яким вони керуються при перевірках, оскільки цей Порядок є “рамковим”, не містить чітко визначених процедур і методів перевірки конкретних показників декларації, не визначає перелік та обсяг підтверджувальних документів в різних випадках виявлення невідповідностей в декларації, що дає можливість вільно трактувати  його положення.

Звернення містять пропозиції щодо встановлення у Порядку певної невисокої межі (1000 грн. чи 100 грн.) при виявленні в межах якої

розбіжностей в декларації, не вважати це порушенням та не вимагати від суб’єкта декларування пояснень чи підтверджувальних документів щодо такої розбіжності. Це обґрунтовується тим, що не можна виключати вірогідність допущення будь-ким арифметичної помилки чи описки, що призведе до незначної похибки, а пов’язані зі з’ясуванням такої розбіжності витрати фіскального органу на адміністрування та особи-декларанта на збирання та подання документів будуть значно більшими, ніж сама похибка.

Як видно зі звернень суб’єктів декларування, таке негативне становище з нормативною базою та практикою проведенням фіскальними органами перевірок декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, що подаються згідно з Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, має негативні наслідки - викликає в суспільстві обурення та небажану напругу, сприяє зростанню недовіри до органів державної влади.

На підставі проведеного у Комітеті аналізу скарг, зауважень та пропозицій, що надійшли у зв’язку з перевірками декларацій, які подаються відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, та керуючись повноваженнями, наданими статтею 24 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, вважаємо за необхідне рекомендувати:

Міністерству фінансів України спільно з Державною фіскальною службою України визначити та опрацювати питання, які виходячи з практики проведення перевірок декларацій є невизначеними, визначеними не повно або не чітко та  потребують законодавчого та нормативно-правового врегулювання. До кінця 2015 року внести відповідні зміни до Порядку, а також підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України відповідні законодавчі зміни;  

Державній фіскальній службі України вжити дієвих заходів щодо недопущення  в подальшому зазначених у цьому листі та інших порушень, пов’язаних з проведенням перевірок декларацій, що подаються відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, зосередитись на аналітичній роботі як з виявлення, так і з обґрунтування наявності чи відсутності розбіжностей у деклараціях, а також максимально обмежити при перевірках необхідність безпосереднього контакту суб’єктів  декларування з фіскальними органами.

Про проведену роботу та вжиті заходи просимо повідомити Комітет до 20 грудня 2015 року.

Додаток: на 1 арк.

 

Голова Комітету                                                                   Н.П.Южаніна

Добродій Т.В. 255-31-09; dobrodiy@rada.gov.ua    





Розробник: ЗАТ "Cофтлайн" (Україна)