Діяльність Комітету

Аудіо Фото

Медіа-архів

RSS
29 січня 2016, 12:07

Стенограма засідання Комітету від 16 грудня 2015 року (Протокол №38)

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань податкової та митної політики

16 грудня 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ЮЖАНІНА Н.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні запрошені гості, добро дня всім.

Ми маємо… Шановні колеги, прошу всіх присідати, займати робочі місця.

Ми можемо розпочинати засідання комітету, оскільки нас зараз 16, але колега зараз підійде буквально через декілька хвилин.

Саме засідання я оголошу відкритим, коли підійде і буде кворум. Зараз Кобцев чи Курячий, Курячий Максим спускається з свого кабінету і ми будемо розпочинати.

Я хочу зараз звернути увагу, подивіться, будь ласка, шановні народні депутати, порядок денний засідання комітету. В нас сьогодні три питання щодо включення в порядок денний сесії трьох питань, які вказані в порядку денному засідання нашого комітету. Я думаю, що оскільки у нас була така попередня практика, що для включення в порядок денний ми по суті не розглядали законопроекти, тут ми не можемо без обговорення про рекомендацію включити в порядок денний пройти такі ключові і значущі законопроекти, тому ми їх розглянемо і по суті трохи, і потім будемо приймати рішення.

Я хочу сказати, що дуже добре, що ми вчора провели перше засідання робочої групи і працювали над змістом законопроекту 3630, проекту Закону про створення конкурентних умов а оподаткуванні та стимулюванні економічної діяльності в Україні. Оскільки це є найголовніший законопроект, який ми мали би обговорити не тільки в колі народних депутатів, а з експертами і взагалі ще більш широким колом суб'єктів підприємницької діяльності. Але так складається, що у нас часу не вистачає для широкого обговорення, тому будемо самі зараз намагатися розібратися і приймати рішення.

Декілька хвилин хотіла би все-таки зупинитися з приводу зареєстрованого в Верховній Раді законопроекту 3357, який стосується цієї ж теми, все-таки змін до Податкового кодексу. І має інше концептуальне бачення чим законопроект, який ми будемо зараз розглядати. Після широкої дискусії з громадськістю ми розуміємо, що лібералізація і саме такий підхід, який запропонований 33, в законопроектів 3357, обов'язково має відбутися в нашій країні і саме така податкова політика обов'язково буде зреалізована в нашій країні.

Ви чули наскільки розділилося наше суспільство при обговоренні законопроекту 3357. Так сталося, що частина суспільства дуже хвилювалося за те, щоби збереглися всі соціальні виплати, які є в країні. Частина суспільства, яка заробляє гроші і має необхідність заробляти гроші, в тому числі і на ці всі виплати, наполягала на значному зниженні податкового навантаження і так далі.

Зараз ми не будемо говорити по 3357, тому що мене навіть дивує таке трошки відношення наших колег членів комітету, коли працювали над законопроектом 3357, тоді великої активності членів комітету не було, тобто всі намагалися якось в якийсь частині критикувати. А зараз, коли запропонований нам для розгляду законопроект 3630, то ми всі в один голос говоримо, що потрібно розглядати законопроект 3357. Так от треба все робити своєчасно. Якби ми всі одночасно працювали над донесенням нашої ліберальної думки і не тільки до народних депутатів і до наших колег, до бізнесменів, а все-таки працювали і із донесенням цієї думки до МВФ і до інших людей, від яких залежало прийняття рішення, то ми би досягли більшого результату, а так маємо – що маємо.

На сьогодні нам немає можливості провести такі ліберальні зміни, оскільки країна знаходиться в надскладному стані, оскільки ми дуже залежимо від тих надходжень, які ми маємо обов'язково отримати, для того щоб зберігати таку макроекономічну стабільність. І ми не довели те, що нам необхідно змінювати систему оподаткування і боротися з детінізацією, і що  саме в детінізації закладений величезний пласт розширення бази оподаткування і збільшення доходів в бюджет.

Тому сьогодні про 3357 ми говорити не можемо, оскільки, ще раз говорю, ми не довели правоту своєї позиції. Саме авторський колектив і ті депутати, які працювали над законопроектом 3357 саме зараз і займаються тим, що ми маємо надати більш впевнені докази того, що впровадження ліберальних змін необхідні, можливі і що вони не приведуть до дефіциту бюджету.

І ми чули на Національній раді реформ і позицію Президента відносно цього законопроекту, що більшість норм цього законопроекту йому теж більш до вподоби, і хотілось би, і він їх підтримує, і що ми разом з ним будемо працювати над тим, щоб надати всі докази і працювати з міжнародними експертами, для того щоб підтвердили наші розрахунки, які були надані до законопроекту 3357.

Тому знімаємо це питання. Дуже добре, що з законопроекту 3357, можливо, на перший погляд, і не значущі, а, з іншого боку, і дуже значущі розділи можуть перейти, і вже перейшли частково, в законопроект, запропонований урядом: 3630.

Тому зараз зосереджуємося над законопроектом 3630 і робимо все можливе для того, щоб він в більш-менш прийнятному вигляді вийшов з комітету і міг бути навіть запропонований до розгляду в першому читанні у Верховній Раді. Оскільки у нас там дуже зжаті строки по розгляду даних законопроектів, і особливо нашого 3630, оскільки, якщо ми будемо вносити певні зміни, то треба перераховувати і бюджет, і для цього теж потрібен час, нас просили сьогодні, крім питання розгляду рекомендацій, надання рекомендацій про включення в порядок денний, ще й розглянути дещо по суті законопроект. Тому що, в якому разі, тобто прийняти таке рішення: з якими поправками чи без поправок ми можемо розглядати даний законопроект в першому читанні.

Завдання зрозуміло, тобто нам треба попрацювати сьогодні продуктивно для того, щоби ми розуміли, як ми будемо виходити на перше читання з даним законопроектом.

Чи є наш колега? Курячого нема? Немає.

Ну, тоді я ще не можу одкрити засідання комітету. Але як зараз поступити: будемо обговорювати починати, да?

Добре. Тоді давайте, переходимо до розгляду про включення до порядку денного сесії проекту Закону про створення конкурентних умов оподаткування та стимулювання економічної діяльності в Україні, реєстраційний номер 3630 від 11.12. Буде доповідати заступник міністра фінансів пані Олена Макеєва. Міністр фінансів зараз знаходиться на Кабміні. І вона, як тільки закінчиться Кабмін, долучиться до нашої роботи. Тому починає доповідати Олена, а далі будемо рухатися вже в залежності від появи міністра.

 

МАКЕЄВА О.Л. Дякую дуже.

Шановна Ніна Петрівна, шановні народні депутати, шановні гості! Вчора ми почали в робочій групі вже дискутувати щодо законопроекту. І вчора була особисто міністр фінансів. Сьогодні вона обіцяла долучитися одразу після Кабміну.

Я маю честь представити  вам  сьогодні законопроект 3630, який називається "Про створення  конкурентних умов  в оподаткуванні та стимулюванні економічної діяльності в у Україні"

Ми розуміємо, наскільки  гостро сьогодні   стоїть питання навколо податкової реформи, тому що діюча, і ми визнаємо, що діюча система оподаткування є складною, незрозумілою, корупційною та  не дає належного  розвитку ані бізнесу, ані  громадянам. Тому  для оживлення розвитку  національної економіки,  швидкого зниження податкового навантаження для тих, хто, дійсно, це потребує введення стимулів і стимулюючих інструментів для створення робочих місць та залучення нових інвестицій ми пропонуємо вам саме цей законопроект. і саме такі принципи вкладалися нами під час підготовки податкової реформи.

Податковою реформою пропонується суттєве  зменшення ставок  податків, зокрема пропонується знизити  ставку ЄСВ  з поточних близько 41 відсотка до 20 вже у 2016 році за максимальним рівнем нарахування  25 мінімальних заробітних плат. Сьогодні максимальний рівень нарахувань ЄСВ  це 17 мінімальних заробітних плат.

Підкреслюю, що фізичні особи будуть сплачувати 0 відсотків ЄСВ, тобто ми пропонуємо скасувати 3,6 збір, який  сплачується  робітниками. І в той же час ми пропонуємо залишити  військовий податок, оскільки він був введений на  той період, коли  в Україні проходять військові  дії. Щойно буде завершено, буде встановлено мир,  лише  можна тоді говорити  про відмову від військового збору.

Уже в 20016 році пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб та  податку на прибуток на рівні 18   відсотків. Таким чином доходи  підприємств та фізичних осіб будуть оподатковуватися  однаково.

В 2017 році пропонується знизити ставки  ……..та податку на прибуток  ще на 1 відсоток – до 17 відсотків.

Законопроект пропонується  внести ряд змін до Податкового кодексу України  основними з яких передбачається: перше – забезпечити додаткову підтримку найменш захищених громадян, залишивши податкову соціальну пільгу в розмірі  половини від мінімальної заробітної плати для тих заробітних плат, розмір яких не перевищує три мінімальні заробітні плати. В 2016 році це 4 тисячі 134 гривні.  І люди зарплату до цього рівня  будуть отримувати половину мінімальної заробітної плати – 689 гривень  неоподаткованої соціальної пільги.

З метою стимулювання  нових інвестицій та робочих місць в  Україні, ми пропонуємо  запровадити з 1 січня 2016  року дієвий механізм інвестиційного податкового кредиту, який дозволить  спрямувати до  50 відсотків нарахованих сум податку на прибуток, але не більше 30 відсотків від вартості, загальної вартості інвестицій в  матеріальні    активи і в розвиток підприємства. При цьому ми пропонуємо зберегти класичну модель оподаткування податком на прибуток, відмовитися від сплати авансових внесків  по податку на прибуток. Ми пропонуємо залишити   чинні ставки податку на додану вартість в 20 відсотків, на внутрішні операції і в 0 відсотків для експортних операцій. І по результатам засідання Національної ради реформ було прийнято рішення залишити 7 відсотків для фармацевтичної  продукції.

Запровадження  на 2016 рік перехідних умов у застосуванні сільгоспвиробниками спеціального режиму оподаткування. Ви знаєте,  що у нас сьогодні в МВФ прописано, що ми повинні відмовитись від спец режиму по ПДВ  повністю. Але після проведення   Національної ради реформ, а також за  допомогою нашого  Президента, нам вдалося  змінити ці умови з МВФ і МВФ на це погодився, тобто залишити на перехідний період, на один рік ще  спец режим по ПДВ. Але    з наступними умовами,  що такі компанії будуть   сплачувати т  75 відсотків в бюджет, а 25 відсотків  будуть залишатися у платника,  у сільгоспвиробника. При цьому, ми пропонуємо відновити   вже з 1 січня 2016  року право на відшкодування ПДВ для усіх експортерів зернових та технічних культур.

Стосовно спрощеної системи оподаткування, ми розуміємо,  що вона була створена  в 1998 році і її основна мета була – це  підтримати мікропідприємництво. Ми  розуміємо, що сьогодні спрощеною системою оподаткування   користуються великі підприємства, коли дрібнять свої прибутки і в такий спосіб знижують податкове навантаження. Ми пропонуємо повернути цю систему мікропідприємницва тим підприємцям, для яких вона була створена. Отже: група "А" – це для тих, хто  надає побудові послуги і  для тих, хто працює на   на ринках, - це аналогічна група, перші наші існуючі, - ми пропонуємо не змінювати критерії, не змінювати загальне податкове навантаження.

Другу та третю існуючу групу ми пропонуємо об'єднати в так звану групу "В" і встановити максимальний розмір річний – 2 мільйони. Група "С" – вона залишається для фіксованого сільськогосподарського податку. Ми пропонуємо обмежити річний дохід – 2 мільйони гривень, і наразі це 80 відсотків існуючих платників ФСП залишаться в цій групі.

Ми також пропонуємо встановити обмеження щодо застосування спрощеної системи для юридичних осіб, оскільки сьогодні ці юридичні особи ведуть бухгалтерський облік. Будь-яких податкових різниць не існує, вони будуть надалі подавати замість квартальної декларації одну декларацію на рік: з податку на прибуток. Авансові внески відмінені, тому будь-якого збільшення додаткового часу або ресурсу в разі переходу на загальну систему не передбачається.

Окрім того, ми пропонуємо збільшити поріг обов'язкової реєстрації ПДВ вдвічі: з 1 мільйона до 2 мільйонів, - що значно перевищує європейський рівень, в європейських країнах.

Також ми пропонуємо перейти від оподаткування доходу до оподаткування прибутку підприємців. Підприємець може самостійно обирати, чи буде він вести загальний облік доходів і витрат, як є сьогодні існуюча норма, дуже за простим методом, або ми пропонуємо скористатися запропонованим коефіцієнтом. В 2016-му та 2017-му роках по результатах Національної ради реформ було прийнято рішення, що 85 відсотків доходів можна буде списувати підприємцям до витрат без будь-якого обліку, без будь-якої первинної документації. І лише з 15 відсотків доходу такі підприємці будуть сплачувати податки, які аналогічні податкам на заробітну плату.

Ми пропонуємо поступове розширення застосування касових апаратів РРО для групи… Хочу зазначити, що з 1 січня 2016 року згідно нашого законопроекту нічого не зміниться щодо порядку застосування РРО, я хочу це підкреслити. Ці домовленості були досягнуті влітку, ми їх не змінювали. Ми пропонуємо для повної групи "В", для тих, хто буде відноситися, мати річний оборот до 2 мільйонів, ми пропонуємо зобов'язати таких підприємців використовувати обов'язково РРО з 1 липня 2016 року, тобто через півроку повністю група. І ми також пропонуємо для першої групи, або групи "А", обов'язково застосування РРО через 3 роки. І ми впевнені в тому, що і до 1 липня 2016 року, а тим паче через 3 роки, буде вже знайдено більш економічне рішення для підприємців.

Ми також пропонуємо, що вартість РРО буде компенсовуватися в тому числі і за рахунок державних бюджетів, і зробимо все, щоб знайти міжнародну допомогу для компенсації 75 відсотків вартості касових апаратів нашим підприємцям.

Я хочу подякувати народним депутатам, і особисто пані Ніні Южаніній, за законопроект 3357, тому що ми, дійсно, врахували прогресивні, найпрогресивніші норми цього законопроекту, а саме: запровадження електронного кабінету платника податків, визначення принципів та механізмів його функціонування. Ми також врахували і вдосконалений порядок відшкодування ПДВ. Ми відмовилися від автоматичного і звичайного порядку існуючих відшкодування ПДВ, і з задоволенням взяли норму народних депутатів щодо встановлення єдиних критеріїв до відшкодування ПДВ, єдиного реєстру, який обов'язково повинен бути публічним і доступним для кожного платника податків або користувача інформації Державної фіскальної служби. І цей реєстр буде офіційно опублікований на сайті ДФС.

По результатах засідання Нацради реформ було прийнято рішення, що ставки податків повинні набрати чинності з 1 січня, а в загальні правила ми переносимо на 1 квітня. Тобто в законі сказано, що він набирає чинності з 1 квітня 2016 року, окрім окремих статей, якими передбачено зниження ставок оподаткування. Якраз цей квартальний період, ми вважаємо, буде достатній задля того, щоб вивчити новий Податковий кодекс, ознайомитися з новими правилами.

Зміни, що пропонуються проектом 3631, приводять законодавство України у відповідність до податкових змін, які вносяться Законом України "Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулюванні економічної діяльності". З урахуванням норм вказаних законопроектів надходження податків та зборів Єдиного соціального внеску оцінюються на 2016 рік в сумі 737 мільярдів гривень.

Шановні народні депутати, прийняття законопроектів щодо податкової реформи дозволить нам відповісти на запит суспільства щодо зниження податкового навантаження в Україні, передусім на заробітну плату, як це найбільш очікування бізнесу, та водночас допоможе нам створити більш справедливі, прозорі умови податкового законодавства. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до обговорення.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За що?

 

_______________. Поставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте трішки конструктивніше підійдемо. Зараз взагалі давайте обговоримо, а потім вже більш конкретно будуть якісь пропозиції. Будь ласка, Микола Іванович.

 

_______________. У мене запитання до пані Олени. Як наголосила керівник комітету, що головним завданням сьогодні в Україні є здійснення детінізації економіки, надання рівних умов і рівних можливостей. Як представниця уряду, вкажіть, будь ласка, які ви будете, ми повинні побачити в цьому проекті, які важелі відкриття економіки забезпечення її прозорості на протязі 2016 року? Як ви бачите механізм детінізації економіки?

Друге. Скажіть мені, будь ласка, що таке планові перевірки фіскальними органами і наскільки вони практикуються в розвинутих європейських країнах? Як це поєднується?

Слідуюче третє питання. Міліція іде в митницю фактично, тобто це розширення їх повноважень і прав. Наскільки я не буду обговорювати і торкатися 57-го, але ми передбачали там дещо інше. Дякую.

 

МАКЕЄВА О.Л. Дякую дуже за ваше запитання. По-перше, треба сказати, що існує багато причин чому економіка знаходиться в тіні. Однією з глобальних причин у всьому світі і це підтверджено останніми дослідженнями Світового банку, є зависоке податкове навантаження на фонд заробітної плати. За оцінками Євросоюзу, OECD, за оцінками Світового банку рівень податкового навантаження в  Україні є зависокий, більший,   ніж в європейських країнах. Тому одним із механізмів детінізації заробітних плат  стає суттєве зниження податкового навантаження на заробітну плату, при тому,  причому, воно відбувається як  і для роботодавця, як я вже сказала,  що в два рази майже знижується  ставка ЄСВ, так  і для робітника за рахунок відмови від збору ЄСВ, яке сплачується  сьогодні робітником. Тому ми вважаємо, що     це один із механізмів, який  буде сприяти  детінізації  заробітних  плат. Іншими механізмами і  іншими причинами  детінізації в  Україні є  зависокі вимоги щодо Трудового  законодавства, інші регуляторні процедури над якими зараз працює Міністерство  економіки з тим, щоб їх спростити.

Стосовно вашого другого питання  - планової перевірки. Дійсно, в європейських країнах  такого поняття як "планові перевірки" немає, адже  існує система   ризиків підприємств і лише  високо ризиковані підприємства  можуть  бути, їх звітність і їх бухгалтерський  і податковий облік, може бути перевірений фіскальною службою. Але разом з тим,  хочу зазначити,  що в більшості європейських  країн підприємство, яке протягом двох  кварталів отримує збитки і не сплачує жодних  податків,  також може  бути і це може стати підставою для проведення перевірки, адже головною причиною створення будь-якого підприємства є отримання прибутку. І задля того, щоб зменшити кількість взагалі перевірок в  Україні,  в рамках інституційної реформи Державної фіскальної служби, яка була презентована влітку та затверджена Міжнародним валютним фондом, ми  пропонуємо на 2 роки конкретні дії і кроки, які будуть проведені з реформи Державної фіскальної служби. А саме, вже до кінця цього року буде звільнено, вже звільнено майже 30 відсотків співробітників  - це 14 тисяч людей, які майже всі вже вони звільнені.

А по-друге, в два рази    скорочено кількість податкових інспекцій, ми переводимо  повноваження  по проведенню аудиторських перевірок  на обласний рівень і на  регіональному рівні залишаємо  в меншій кількості інспекції, які будуть надавати сервісні послуги платникам податків. І в такий спосіб,  я впевнена, що ми за короткий час зможемо і побудувати  оцінку ризиків на достойному рівні, як це в європейських країнах і відмовитися від будь-яких планових перевірок. Але в наступний рік вони в два рази скорочуються за рахунок того, що скорочується кількість інспекцій і кількість співробітників.

Щодо податкової міліції. Ми погоджуємося з пропозицією депутатів. І ми повністю ліквідовуємо податкову міліцію і пропонуємо створити Державну службу фінансових розслідувань. Ми прибрали з закону будь-які військові звання чи посади. Ми також пропонуємо провести демілітаризацію цього органу, забрати оперативні функції і нарешті, щоб вони займалися виключно аналітичною роботою. І також пропонується на 40 відсотків скоротити, як перший крок, кількість співробітників служби фінансових розслідувань. Але ми пропонуємо, щоб вона залишилась у складі Державної фіскальної служби, тому що вона буде виконувати як раз процедури по, аналітичні процедури по відкриттю зловживань і податкове шахрайство. Дякую.

 

______________. А можна короткий коментар до виступу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підождіть.

 

______________. Депутати трошки рефлексії, якщо можна. Я так розумію ключовою родзинкою реформи є зниження єдиного соціального внеску як навантаження на фонд заробітної плати. Я хотів би звернути увагу, що колеги депутати цю реформу зробили в минулому році…

Пані Олена, я до вас звертаюсь. За підтримки міністра фінансів. Да. І у нас є діюча норма, яка з наступного року, з 1 січня, говорить, що єдиний соціальний внесок у нас буде приблизно 22 відсотки.

Тому, коли ви говорите, що ваша реформа знижує навантаження в два рази то це трошки невірно, тому що є діюча норма про 22 відсотки і фактично інших родзинок відверто в законопроекті немає.

Тому, депутати попрацювали спільно з Міністерством фінансів для того, щоб навантаження на зарплати було нижчим, але рік тому. Будь ласка, враховуйте це в своїх виступах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я хочу трошки зараз повернутися і відкрити засідання комітету.

Присутні на засіданні комітету 17 народних депутатів членів комітету. Кворум є.

Засідання оголошується відкритим.

Прошу вас проголосувати та затвердити порядок денний, якщо до нього немає запитань.

Прошу голосувати. Хто за те, щоби затвердити даний порядок денний. Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Тобто ми, таким чином ми продовжуємо обговорення першого питання. Будь ласка, Олег Валерійович.

 

ЛЯШКО О.В. Шановні колеги, давайте визнаємо очевидний факт, що де-факто податкова реформа насправді зірвана, адже її неприйняття, це збереження існуючого статус-кво, а її прийняття – це імітація реформ і гарантія погіршення умов для підприємців.

Коли представники Міністерства фінансів переконують нас про зниження податкового тиску у запропонованому проекті змін до Податкового кодексу, я не бачу цього зниження, а навпаки я бачу збільшення податкового тиску, зокрема, на фонд заробітної плати. Адже сьогодні ми платимо 15 відсотків ПДФО із суми до 13 тисяч 800 гривень, а тепер нам пропонується платити 18 відсотків із меншої суми. Тобто фактично ви збільшуєте, а оскільки у нас 95 відсотків працюючих людей в Україні отримують зарплату до 14 тисяч гривень, то фактично ви збільшуєте податки на бідних і зменшуєте податки для багатих. Оце ваша реформа.

Друге, малий і середній бізнес. Ви фактично убиваєте малий і середній бізнес, тому що збільшення податків з 4 до 18 відсотків ставка податку, це таке "покращення" від влади, також зменшення максимального доходу з 20 мільйонів до 2 мільйонів, чергове "покращення" для малого і середнього бізнесу, запровадження касовий апаратів, і коли перекладаєте потребу сплати …… частину сплати за касові апарати на місцеві бюджети, місцеві бюджети не будуть цього робити, тому що у них немає на це коштів, їм би дороги поремонтувати та школи, а не касові апарати для малого і середнього бізнесу. І як наслідок, ви вимушуєте людей, або відмовлятися від підприємницької діяльності, або фактично ставити перед необхідністю сплати величезних штрафів, які ви так само збільшуєте в десятки разів, збільшення штрафів. Сільськогосподарське виробництво, знову планка ставиться – 2 мільйони гривень, а якщо понад 2 мільйони – на загальну систему оподаткування, тобто фактично убиваєте сільськогосподарське виробництво, позбавляєте його ПДВ, 75 відсотків ПДВ забирає держава, 25 відсотків залишаєте сільськогосподарському виробнику. Де реформа? Покажіть мені ту реформу. Яка мета цієї реформи? Я розумію, що мета податкової реформи і абсолютно правильно сказала колега Ніна Петрівна Южаніна, і ця мета задекларована нами у законопроекті 3357, це лібералізація податкового законодавства з метою стимулювання розвитку вітчизняної промисловості, промисловості, сільського господарства, інших  галузей вітчизняної економіки. Мета вашої реформи, так званої податкової – це обібрати тих, хто ще хоч щось робить. Мета вашої реформи – це добити тих, хто ще дихає, оце мета вашої так званої реформи. Це не реформа, це концтабір, це Заксенхаузен і Аушвіц разом узяті, от що ви робите. Це гетто, в якому ви хочете загнати в душогубко село, малий, середній бізнес, усіх на світі загнати і задушити їх ядовитим газом вашої реформи.

Тому фракція Радикальної партії не буде підтримувати цей геноцид проти українського бізнесу, проти української промисловості, проти українського селянина. І я закликаю всіх колег депутатів зробити те саме. Якщо ви мотивуєте прийняття цього хламу необхідністю отримати  кредити Міжнародного валютного фонду, якби ми дали передихнути нашому бізнесу і дали можливість йому заробляти, ми б самі позичили Міжнародному валютному фонду гроші і всім, хто цього  хоче. Натомість ви добиваєте своє, потім ідете за кредитами. Хто ж вас розумними назве шановні колеги?  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, треба відповідь?

 

ЛЯШКО О.В. Не треба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не треба.

Будь ласка. Тетяна Георгіївна, будь ласка.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановні колеги, ну після Олега Валерійовича важко сказати ще щось, але  я все ж таки спробую, тому що тут прозвучала відверта брехня і маніпуляція.

 

ЛЯШКО О.В. З чийого боку?

 

 ОСТРІКОВА Т.Г.  Ну, не з нашого ж.

Значить, в проекті розробленому в Міністерством фінансів залишається стара, не прозора система бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з якою ДФС на свій розсуд буде продовжувати вирішувати, кому відшкодовувати ПДВ, а  кому ні, що буде породжувати подальшу корупцію і відкати. Це стаття 193 цього, як сказав Олег Валерійович, хламу.

Те, що вони взяли з депутатського законопроекту, розробленого депутатами номер 3357, враховано суто формально. Там, дійсно, йдеться про те, що  відшкодовується в хронологічному порядку, відповідно до черговості декларування сум бюджетного відшкодування, і далі, найуважніше, та їх підтвердження. І весь смисл криється в оцих словах: буде підтверджувати подалі податкова, строк перевірки вони не встановили, перевірка ця може вестися безкінечно.

Щодо аграріїв, я вчора говорила, закралася дуже небезпечна нормочка, яка унеможливить будь-яке відшкодування  ПДВ. Тому що якщо аграрій при експорті зернових  і технічних буде заявляти ПДВ  до відшкодування,  і при цьому в нього в структурі кредиту є хоча би 1 гривня за придбання молока, податковий кредит, то це йде на перевірку, це йде на підтвердження, перевірка необмежена в терміні, і не отримає цей аграрій ніколи свого відшкодування. А спецрежим фактично нівелюється розподілом 25 на 75.

Щодо цього розподілу. Також я вчора говорила дуже небезпечно, тому що пропонується розщеплення щодня. А коли по ітогах місяця буде  здаватися аграрієм декларація, якщо всі декларації буде мінус, то повернути щось з бюджету, механізму немає. Це не прописано, тому що державі це нетреба. Вона хоче ще раз руку запустити в карман аграріям.

Щодо податкової міліції. Прозвучала ще одна відверта брехня. Тому що вона залишається просто перейменованою. І коли на засіданні Прем'єр-міністра з міністрами, з представниками фракцій два тижні тому піднімалося це питання, то Прем'єр-міністр сказав, що він повністю підтверджує, погоджує таку концепцію, що береться новий законопроект, створюється новий аналітичний орган за аналогією з Національним антикорупційним бюро, за аналогією з Національною поліцією, куди буде здійснюватися набір конкурсною комісією якісних молодих фахівців, які дійсно будуть працювати, і в першу чергу на випередження фінансових злочинів.

Що ми побачили в цьому законопроекті? Просте перейменування, збереження спеціальних звань, посилання на Закон "Про Національну поліцію". І про оперативно-розшукову діяльність окремо тут прозвучало. Там є це повноваження, не переживайте. Більше того, податковій міліції даються всі права начальників митних постів, права перебувати в зонах митного контролю. І це все робиться з якою метою? Тільки посилити контроль, посилити мілітаризацію, а не демілітаризацію.

Щодо трансфертного ціноутворення. Знову ж таки, на тому ж засіданні в Прем'єр-міністра ми звернули увагу Прем'єр-міністра на неприпустимість скасування порогів операцій. Якщо зараз у нас є операція - 5 мільйонів гривень і другий критерій – 50 мільйонів гривень обороту, ці пороги скасовуються. Тобто, якщо я живу на Волині і торгую яблуками з підприємством свого батька, яке зареєстроване в Польщі, мені потрібно буде подати звіт про трансфертне ціноутворення. Можливо, я там заробила за весь рік 100 тисяч гривень, а на складання звіту я потрачу 150. Це неприпустимо, і Прем'єр-міністр пообіцяв – ось і пан Журжій був, - в нашій присутності пообіцяв, що це передчасно. У нас на сьогоднішній день в державі трансфертним ціноутворенням займається 6 чи 8 людей, вони не здатні ефективно проконтролювати, проадмініструвати ті звіти, які подаються, починаючи з 2013 року, чи з 2014-го. Хай спочатку наведуть порядок з великим бізнесом, а тоді будуть йти до малого.

Те саме стосується майстер-файлу. Це взагалі запровадження ганебної практики, чистий лобізм аудиторів Великої четвірки, складання цього майстер-файлу. Ще не всі країни Європи цивілізовані впровадили тринадцятий крок ….., і там, де впровадили, поставили обмеження по обороту, а Україна "впереди планеты всей". Ми хочемо отримувати інформацію з описом всієї компанії, хто що в ційкожна з компаній, яка її функція, яка її мережа і так далі. При тому, що в усіх країнах, де впроваджено, є поріг, а в нас немає. Для чого це робиться? Для того, щоб всіх загнати в Велику четвірку, тому що скласти цей складний аналітичний документ зможе тільки міжнародна компанія аудиторська. Я буду, мабуть, завершувати. Я вважаю, що якщо цей законопроект і можливо якимось чином розглядати в залі, то за умови виключення звідти дуже великої кількості норм… І, Олег Валерійович, ми вас підтримуємо, фракція "Самопоміч", щодо неприпустимості будь-яких змін в спрощеній системі. Принаймні в тому вигляді, в якому вони тут пропонуються, тому що це вбивство спрощеної системи. І ті податки, які пропонуються, якщо на сьогоднішній день друга група сплачує біля 3 тисяч гривень, то при обороті 500 тисяч гривень вони пропонують сплачувати тринадцять з половиною тільки єдиного податку. А ЄСВ іще більше, тому що ЄСВ, хай спрощенці уважно вчитаються в текст цих законів, ЄСВ буде нараховуватися також з різниці з оцими коефіцієнтами, а не так, як вони раніше платили 480 гривень в місяць.

Тому, спрощенці, я вас всіх закликаю висловити свою громадянську позицію по відношенню до цього трешового законопроекту. Ми його підтримувати не будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Федорович, потім Олександр Вікторович, потім Максим, ви.

 

АНТОНИЩАК А.Ф. Шановна Олена Леонідівна, у мене таке враження, що ваші діти, не ваші особисто, а уряду, не навчаються в Україні, ваші батьки в Україні не живуть і у вас нема сусідів. І ви давним давно сидите на чемоданах, тільки можете не встигнути в Бориспіль.

Тепер уточнення щодо скорочення так званого в податковій, ну, скорочення. МВФ вам рекомендувало, щоб скорочення відбулося в податковій. Насправді за рахунок митниці відбувається скорочення. Митників в країні і так катастрофічно не вистачає.

Тепер щодо спрощенців. Скажіть, а ви прораховували економічний ефект від того, що ви загоните під плінтус мільйон людей? Я думаю, що ні. І щодо групи "В", так я вам дуже дякую від своїх підприємців, які вчора збиралися на нараду. Отих 2 мільйона насправді це старих 800 тисяч, в три рази збільшилася ціна послуг, в три рази збільшувалася ціна сировини. Що ви цим робите?

І на останок, невже ви думаєте, що народні депутати в цьому комітеті, члени цього комітету працювали над своїм законопроектом півроку, ви пропрацювали аж два тижні, видали …. унікальний документ, якому завтра під стінами Верховної Ради дасть оцінку народ? І ви думаєте ми тут за нього будемо голосувати? Я особисто за нього в житті не проголосую з жодними поправками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Вікторович.

 

КІРШ О.В.  Своей работой Министерство финансов, дав такой вариант кодекса, с огромным опозданием на 5 месяцев, по сравнению с тем, чего требует законодательство, согласно которому налоговые изменения должны предлагаться за полгода до вступления в силу, и даже с учетом этого опоздания выдав катастрофически не профессиональный, я не буду говорить фискальной, просто не профессиональный, невероятно глупый проект, очень подставила Президента Украины и Премьер-министра Украины, которые не углублялись в силу своей занятости и не представляют себе, что находится в этом проекте. Его нельзя характеризовать никак фискальный, никак либеральный, он просто фантастически глупый. Поэтому я не удивляюсь, что это проходит на том фоне, что такие новации сочетаются с сокращением налоговой службы. Такое впечатление, что просто кто-то плюнул на налоги вместе с самой Налоговой службой. Я не думаю, что завтра соберется за этот кодекс от коалиции более 150 голосов. Где будут собирать остальные голоса непонятно. Кодекс либо будет провален, либо будет создаваться по принципиальнейшему вопросу принципиальная новая коалиция. Не проще ли принять бюджет, а это отложить и сделать нормальный текст? Только несколько штрихов что нам предлагается, чисто символические вычеты из облагаемой базы налога  на прибыль смешные, о которых  и не стоило бы говорить. Единый налог, по сути 5,7, если  сложить все вот эти "фокусы", что ставка 18 процентов,  но   облагается 15 процентов,  при этом действует 20 и получается: 5,7 вместо 2-х и вместо 4-х, хоть 2, хоть 4, все равно   5,7 -  не будет никто платить  5,7.  Но это не учтено, потому что  через все обоснование кодекса проходит текст: "Цена 1 процента". 

У Минфина в советниках Лаффер (автор кривой Лаффера),   он бы объяснил, что нельзя маневрировать  показатели и апеллировать цена 1 процента. Тем не менее, через весь кодекс проходит этот показатель, согласно которому     70 процентов ставка как сегодня по газу и это осталось – на … больше, чем  ставка 30 процентов. Не будет 5,7, не будет никто платить! Вместо этого  уйдут либо в тень, либо в безработные, будут требовать  пособие по безработице,  а "сопливых" 20 процентов и на пенсии ни хватит. 

Я пытался узнать: просчитывали в Министерстве экономки, или нет, просчитывал ли  Минфин последствия от роста безработного пособия, поскольку в  безработные перейдут бывшие  единоналожники и те, кто им давали работу. И в Министерстве экономики мне рассказали, что они над этим кодексом не работали, что в Минэкономики этого кодекса  нет, и попросили меня дать им хотя бы один экземпляр Налогового кодекса  Украины. В Министерстве финансов мне сказали, что этим кодексом занималась фирма Прайс Уотерхаус, которая, кстати,  не является дочерней  фирмой Прайс Уотерхаус, а является  фирмой  самозванцем, которая  купила название в виде франшизы. Она делала кодекс, и даже часть  заместителей министра финансов были вне этого процесса: кодекс делала фирма самозванец под руководством двух-трех человек из Минфина, которые  подставляют руководство страны.

 

_______________. (Не чути)

 

КІРШ О.В. Убивают сельское хозяйство целыми  пластами, ………. экономики целыми пластами, убивают единоналожников, относительно  которых в самом обосновании в тех аппликациях, которые раздавал Минфин, когда он кодекс не раздавал, а раздавал аппликации, там говорилось, удельный вес единого налога примерно равен нулю в рамках статистической погрешности. Ради этого убивают электорат и отдают власть на ближайших выборах вечно вчерашним ради того, что даже по прикидкам самого Минфина, дает примерно равные нулю цифры, при этом совершенно непонятно почему единоналожникам при этом даже запрещают платить НДС. То есть тем из них, кто хочет платить НДС, запрещают платить НДС, то есть убивают малый бизнес как класс, а ведь это не доходы бюджета, там оно примерно равно нулю, это расходы бюджета, которые вырастут на пособие по безработице. Убивают сельское хозяйство, 25 процентов от спецрежима да еще и при тех ограничениях, это плевок в лицо целой отрасли, нашему главному экспортеру. Дивиденды 36 процентов не вписываются никуда, я вчера выяснял, Премьер-министр Украины не знает о том, что дивиденды облагаются в сумме 36 процентами, 18 процентов налог на прибыль и 18 процентов НДФЛ. Руководство страны не знает, поскольку в пояснительной записке этого не было написано. Налог на недвижимость предполагает обложение хлева и склада. Но неужели все так плохо, чтобы уже облагать хлев и склад. При этом сохраняется дикая система с НДС, когда предприятия, даже не получив денег, вынуждено резервировать эти средства на специальном счете без получения этих денег и будет оштрафовано, если не будет резервировать эти средства.

Совершенно ничем не объяснимые ..… ценообразованием, мы еле выбороли в прошлом году с разрешения МВФ, чтобы смягчить критерии по трансфертному ценообразованию. И вдруг они невероятно ужесточаются, где просто уходят в суммовые ограничения. Я не виду возможности завтра коалиции собрать больше 150 голосов, происходит очень серьезная политическая провокация в следствии элементарной неграмотности, глупости тех, кому доверили делать кодекс Министерство финансов. Это кодекс не либеральный, не фискальный, он невыполнимый, он совершенно нереальный, подставляет  все руководство страны и всю коалицию.

Может быть, где-то вы наберете оппозиционные голоса для того, чтобы его принять. Коалиция больше 150 не даст.  Что-то нужно делать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Вікторович.

Будь ласка,  відповідь. Є у вас відповідь, Олена Леонідівна?  Хоч на якісь питання.

 

МАКЕЄВА О.Л.  Я насправді по кожному питанню готова відстоювати кожну позицію, тому що все, що ви зараз говорите, лише підтверджує той факт, що ви не читали Податковий кодекс і дуже шкода,  що не розібралися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, підождіть. Ми ж вчора розбиралися… (Шум у залі)

 

 МАКЕЄВА О.Л.  Я хочу зазначити… (Шум у залі)  Я не вам кажу!

 

ЛЯШКО О.В. В мене прохання до пані  Макеєвої.

Перше. З повагою ставтесь до колег.  Я дві  останні ночі замість того, щоб спати, я читаю ваш ………. кодекс.

 

______________.  Где министр?!  Почему на заседание вместо министра приходит хамящая девочка. Где министр финансов Украины? Почему нет министра?!

 

ЛЯШКО О.В. …і ви принижуєте депутатів і ображаєте, що ми не читали цей кодекс! (Шум у залі)

 

 ______________.  Где министр? (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

 

ЛЯШКО О.В. А крім того, що ми читали кодекс, ми  ще читали й ваші махінації по банкам! (Шум у залі)

Тому ви відповідайте по суті, а не розказуйте, хто читав чи не читали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Леонідівна! (Шум у залі)

 

 ______________.  Где министр финансов Украины?! (Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Не треба, Олена Леонідівна.  Підождіть.

 

МАКЕЄВА О.Л. Я лише попрошу, щоб з такою ж повагою ви відносились  до всіх, хто тут є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підождіть! Олена Леонідівна. 

 

______________.  Тому що вам ніхто не давав права ображати людей. Знаєте, що мова йде про депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Леонідівна, підождіть! Підождіть хвилиночку!

 

ЛЯШКО О.В. Пані… Вибачте, Ніна Петрівна.

Оця поведінка представника уряду демонструє зневагу до суспільства, до підприємців, до промисловців, до селян. Я останні дві ночі читаю ваш кодекс. Я переконаний, що Кірш  не менше  вас його читав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підождіть!

 

ЛЯШКО О.В.  А ви починаєте розказувати, що ми не читали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Валерійович!

 

ЛЯШКО О.В.   Це ви його не читали, коли підписували…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Валерійович!

 

ЛЯШКО О.В.   …і затверджували на уряді. Це ви його не читали. Це диявол водив вашою рукою, коли ви цю херню писали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Валерійович!

 

ЛЯШКО О.В.   Тому ви припиняйте тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, дайте, будь ласка, мені слово.

Олена Леонідівно, ми вчора…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вчора пройшли по проекту закону досить досконально. І Олександр Вікторович був присутнім, тому він чув, він був присутнім в обговорені. Тому справді, от вчорашнє засідання говорить про те, що всі почули норми, які були запропоновані вами. Тому говорити, що особливо він, наприклад, не читав або не чув неможливо, бо він хоча би працював вчора в робочій групі, яка тривала шість чи вісім годин. Тому це вже знімає з нього обвинувачення, що він не знайомий з нормами.

Тому…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я от хочу підчеркнути зараз. Ви вчора чули зауваження скільки їх було? По кожному питанню мільйон зауважень. Як ви зараз можете говорити, що все нормально. Ну, ненормально. Тому, ну, вже витримуйте ту критику, яка є, а далі будем щось робити.

Будь ласка, Максим. Потім Дмитро Володимирович. Потім Юрій Володимирович.

 

КУРЯЧИЙ М.П.  Дякую, Ніна Петрівна. Дякую, шановні колеги.

Я спробую дещо конструктивно повести нашу таку робочу сьогодні засідання комітету.

В мене декілька тез в доповнення до того, що вже було моїми колегами шановними сказано.

Ну, по-перше, я хочу зупинитися на тому, що майже весь парламент свого часу, рік тому і протягом цього року, підтримав майже одностайно децентралізацію влади в Україні. Більш того, ті норми і закони України, які ми прийняли наприкінці минулого року щодо бюджетної децентралізації, протягом цього року себе ефективно зарекомендували і це відобразилось на дохідних частинах місцевих бюджетів. Майже всі дохідні частини місцевих бюджетів перевиконані по ітогам по висновкам цього року. І це є наше спільне досягнення.

Однак, ті норми проекту закону, що розглядається, які регулюють ПДФО, податок з доходів фізичних осіб, дійсно ставлять під загрозу наповнення доходних частин місцевих бюджетів всіх територіальних громад навіть на рівні показників цього, 2015 року. 

Справа в тому, що ні для кого не секрет, що 80 відсотків доходних частин місцевих бюджетів, власних доходів місцевих бюджетів, саме  податок з доходів фізичних осіб. Але виникає велике здивування і ризики, те, що уряд пропонує зменшити, не зменшити, а змінити систему нарахування цього податку з доходів фізичних осіб і прив'язує його саме мінімальну податкову соціальну пільгу на рівні 05, половини від мінімальної заробітної плати. Але не так, як на сьогоднішній день в розмірі 1 тисяча 710 гривень, а чотирьох мінімальних заробітних плат, а це 4 тисячі там 300 гривень з хвостиком. І саме тому місцеві територіальні громади дійсно стурбовані, наскільки вони зможуть наповнити дохідну частину своїх бюджетів. А це ставить під сумнів всі наші напрацювання щодо фінансової і бюджетної децентралізації для наших територіальних громад. Це, по-перше.

По-друге. Одна із принципів і ідей цього проекту закону полягає в детінізації економіки. З чимось можна погодитися в якості компромісного варіанту, єдиного соціального внеску і таке інше. Але виникає, викликає величезні сумніви щодо детінізації, досягнення детінізації економіки, норми, які пропонують обкладати податкам дивіденди. І це навпаки повисить фіскальний тиск на ці дивіденди, ніхто не буде їх показувати, і результату, і ефекту від цього не буде. 

Третє. Безумовно, не можна погодитися, як для  мене, я виступав проти запровадження податку на нерухомість в минулому році. Ми з вами прийняли тоді, дійсно, мудре, соломонове, виважене рішення, що ніхто не може і на сьогоднішній день відчувати на собі того додаткового фіскального тиску. Але не можна погодитися з тим, що сьогодні пропонується обкладати податками нерухомість виробничу, не тільки житлову, а й ще виробничу. Справа в тому, що дійсно багато підприємств сьогодні знаходиться в режимі вимушеного простою, не працюють і таке інше. Але в нашій країні така структура національної економіки, яка складає, слава богу, і з металургійних підприємств, і з підприємств ракето-космічної галузі і авіаційної промисловості, ну просто мають величезні обсяги своїх цехів, величезні обсяги, і якщо їх ..… сьогодні податком, навіть нехай незначним, нічого хорошого крім того, що вони будуть додатково збільшувати свій стан щодо проведення до банкрутства, не призведе, не можна з цим погодитися. Рівно таким же чином не можна погодитися з ідеєю в запропонованому варіанті щодо створення служби фінансових розслідувань. Мало того, що Державна фіскальна служба у нас перевдягнутий ….., так ще у нас буде державна служба фінансових розслідувань не тільки щоб переодягнені міліцією податковою, а ще з додатковими повноваженнями, ще йдеться про оперативно-розшукову діяльність. Що найголовніше, що з тими функціями, які їй непритаманні, справа йде, як вже тут моя колега сказала, дуже слушно сказала, з притягнення функцій щодо митного контролю, а це неприпустимо. Ви знаєте, що в нас багато ведеться дискусій з цього приводу і зареєстровані відповідні постанови, проекти постанов і законопроекти щодо необхідності все ж таки видалення із складу Державної фіскальної служби державної митниці, перетворивши її дійсно на самостійний орган, який здійснював би митну політику в країні, але "віз і нині там". Саме тому з цими реперними точками, з цими зауваженнями, з цими ризиками не можна погодитися, оскільки це буде з нашого боку халатність. І я звертаю, шановне товариство, вашу увагу ще і на ці факти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вчора всі ці запитання дуже досить глибоко проходили. Я, в принципі, нанизала перелік тих питань, які вчора були найбільш загострені. Тому ви можете про них тільки нагадувати, але вже так глибоко розбиратися не варто, тому що я розумію, що ми вже вчора так досить глибоко проговорили, сьогодні тільки вже нібито підводимо підсумками.

І ще зараз хвилиночку, Дмитро Володимирович, я хочу попросити, оскільки наша колега зараз Оксана Петрівна Продан має піти, а в нас кворум ледь тримається – 17 чоловік.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, хто…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому ви не попередили? Ну, треба було…

 

_______________. Я руками держал, но он вырвался. 

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Я так не умею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, як ми так можемо, нам же треба голосувати, а голосувати ми не можемо. Ну, от, що ми будемо робити? Нам треба буде…

 

ЛЯШКО О.В. Я буду одразу голосувати за відхилення.

 

_______________. Я пропонував поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. В принципе, понимаю, что наш комитет перешел в форму выпускания пара, я, вот, продолжу в этом же духе.

На самом деле так вышло, что комитет, который всегда в общем-то был профессиональным и здесь на комитете аполитичным, практически каждый из выступающих высказал политическую точку зрения.

Действительно так вышло, что оценивать этот документ, с точки зрения квалификации, с точки зрения, насколько он фискальный, нефискальный, насколько он стимулирующий тоже смысла нет. Потому как, действительно, к сожалению, он уничтожает кластерами экономику, только что об этом все говорили.

Поэтому есть кворум, нет кворума, практически каждый оставил свое мнение об этом документе, имеет смысл поставить на голосование, принимаем, не принимаем, не держать столько людей. Потому как вносить в него такой документ за 10 дней до нового года принять профессионально невозможно, его можно принять только политически. Да или нет, вот, за 10 дней. Такой документ принимается либо в первом чтении и в целом, либо не принимается никогда.

Поэтому здесь нужно принять решение, к сожалению, политическое и  в комитете голосовать или нет.

 

_______________. Я хотів би сказати наступне, да. Були виступаючі, які дуже негативно оцінили даний документ. Але я не знаю, чому ми сьогодні роздивляємося Податковий кодекс і зовсім не думаємо про бюджет країни. Давайте, давайте все, знизимо всі ставки, познижуємо так, все зробимо добре, люди будуть нам дякувати, так. А де бюджет нам наповнити, де нам взяти гроші на все?

Тепер-тепер, да, дайте, будь ласка, сказати. Тепер, тепер на рахунок спрощенців. (Шум у залі)

 

_______________. Это намек?

 

_______________. Тепер на рахунок спрощенців, так. Багато негативу говориться про те, що спрощенцям, значить, підвищують ставки і так дальше. Так давайте собі задамо зараз запитання, що сьогодні медики, так, вчителі, зварювальники, будівельники і так далі, і так далі, і так далі сплачують сьогодні більше податків, ніж спрощенці. Це хіба правильно? Я вважаю, це неправильно.

Тепер давайте не будемо голослівно говорити, а просто порахуємо. Якщо підприємець має дохід в місяць близько 100 тисяч гривень, він заплатить податку аж 5 тисяч гривень. Я вважаю, це нормально, це європейсько і це те, що буде примінюватися до роботодавців і до людей, які наймані на роботу. Не може бути таке, що сьогодні людина, яка наймана на роботу, платить вдвічі, а то і втричі більше податків, ніж спрощенці. І ні для кого не секрет, що сьогодні роботодавці користуються…

 

_______________. (Не чути)  

 

_______________. Я розкажу, розповім, не переживайте, да. (Шум у залі) Да, значить. Якщо сьогодні, якщо сьогодні всі знають про те, що роботодавці користуються єдиними платниками податків для того, щоб оптимізувати свою базу оподаткування, це факт. Тобто люди на роботу не приймаються, а вони реєструються як єдиноплатєльщики. І відповідно роботодавець економить на цих людях гроші, так, до бюджету.

Тому давайте підходити комплексно, давайте думати про бюджет, давайте думати про те, що спрощенці – це добре, але є ще й наймані працівники, які, на жаль, сьогодні сплачують податків більше, ніж це роблять спрощенці.

 

_______________. Адже минулого року…

 

ПРОДАН О.П. Я дуже коротко, шановні колеги. Я стосовно бюджету, про який щойно говорив наш колега, якого я дуже поважаю.

Хочу нагадати про спрощенців яких так люблять в "Народному фронті", що вони самі створюють собі робочі місця, самі заробляють ті кошти, часто це копійки і дуже це не так багато як ті відсотки, які сьогодні уряд заклав собі в наступному бюджеті на заробітні плати. Часто спрощенці і тих копійок не заробляють.

Але я повертаюсь до бюджету. Якщо так переживаєте за простих людей тоді навіщо стільки грошей закладали в саме фінансування різних органів влади? Тому, знаєте, важливо, щоб люди могли не отримати позику МВФ, а могли заробити в своїй країні, самі собі утримувати себе і своїх дітей і своїх батьків.

(Оплески)

 Прошу… Ніна Петрівна, давайте поставимо на голосування законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підождіть. Ми мали зараз проголосувати за включення в порядок денний. Потім я хотіла з вами поговорити. А завтра, коли буде представлений, мабуть, презентований даний законопроект в стінах парламенту, може таке вийти, що нам запропонують його приймати в першому читанні. Чи…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

Як ми… Думка комітету. Я маю її мати від вас. Що ви підтримуєте, що ви не підтримуєте і так далі. Тобто яке рішення буде комітету. Чи можемо ми, по-перше, зараз яке буде наше рішення щодо включення в порядок денний. Ми можемо проголосувати, ну, хоча би побачити тенденцію…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про включення в порядок денний.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Что, что?

 

______________. Завтра соберем комитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конечно. А зараз…

(Загальна дискусія)

 Прошу…

(Загальна дискусія)

 У нас кворуму, нема тільки двох чоловік.

(Загальна дискусія)

  Шановні колеги! Я хотіла би все-таки тоді повернутися і ще раз конструктивно. От дивіться. Вчора, коли ми з вами проговорили всі недоліки, які містяться в законопроекті, ми із спеціалістами з секретаріату все-таки намагалися вибрати самі важливі, і я хочу почути вашу думку. Якщо ми щодо цих питань внесемо зміни чи готові ви підтримати такий законопроект в першому читанні? Якщо буде можливість… Якщо ви… зараз є можливість послухати пропозиції, які би від комітету могли би поступити в зал для того, щоб міг розглядатися в першому читанні даний законопроект, я можу вам оголосити.

Наприклад, по розділу по ПДВ. У нас вчора найбільш, два питання викликали найбільше обговорення. Це збереження цього спеціального режиму оподаткування ПДВ з… на 2016 рік з розподілом 7525 проти чого виступили виробники, аграрії, тваринники. Сказали, що це повністю вбиває цю галузь. Чи можна пропонувати, наприклад, заміну такого режиму на замість розподілу 75 на 25 залишити тільки 25 для тваринників? Чи буде це… Я хотіла би, щоб в себе на комітеті з Кутовим ви обговорили дане питання і винесли рішення, щоб ми дослухалися до думки комітету чи можна таку вносити пропозицію в зал.

Друге питання, що стосується… Да, там ті… ………………, там, їх невелика питома вага в структурі всього СГвиробників. Але там до 17 відсотків тих галузей, які треба залишити спецрежим по ПДВ на 2016 рік. Це маєте ви вирішити в себе в комітеті, надати нам сигнал, а ми потім, мабуть, його врахувати, коли могли би виносити якісь пропозиції в зал.

Друге питання. Ми щойно проговорили про те, що компромісним варіантом мало вийти публічний реєстр заяв на бюджетне відшкодування і впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі підтверджених …………….. ПДВ. Справді, уряд щось врахував, але те, що враховано ідеологічно на 80 відсотків відрізняється від того, що повинно було би бути для того, щоб, справді, система автоматичного відшкодування ПДВ запрацювало. Чи можемо ми запропонувати виписати цей блок в повній відповідності до 3357, в повній? Для того щоб не було своєї ідеології, яка вам, Олено Леонідівно, кажеться, що там якісь деталі відрізняються, але в тих деталях вся суть. Так от для того, щоб, якщо ми домовилися саме так  врахувати, то тоді повністю цей розділ включаємо так, як викладено в 3357.

Наступне питання, податок на доходи  фізичних осіб. Дійсно, вчора ми проговорили про те, що місцеві органи влади дуже недоотримають, значно, ПДФО. Тому ми маємо повернути діючу норму, тобто порогове застосування податкової соціальної пільги. Це прожитковий мінімум помножений на коефіцієнт 1,4, це 1 тисяча 700 гривень, який застосовується зараз. І неспоширювати цю, надання цієї пільги для людей, які отримують зарплату до 4 тисяч, до 3 мінімальних МЗП. Пропозицій.

Про дивіденди, друге питання. Про дивіденди. Справді, ми попросили вчора надати нам аналіз, Державна фінансова фіскальна служба має надати цифри, наскільки впали податок на доходи фізичних осіб з дивідендів. Ми  маємо говорити, що, і  ми проговорили вчора, що  в минулому періоді у нас була збалансована  ставка. Для того щоб податкове навантаження було однакове. Якщо підприємство платить 18 податок на прибуток, то 5 –  дивіденди, загальна ставка – 23. Якщо підприємство на загальній системі, якщо підприємство на спрощеній системі, яке сплачувало 5… 4 відсотки? 4 відсотки, то сплачували податок, авансом податок на прибуток 18 відсотків. Тобто ми таким чином робили податкове  навантаження 20 відсотків.

Тому зараз, коли в нас є податок на прибуток 18, я говорю про те, що ми маємо  рекомендувати від комітету, ну, не більше 10. Не більше 10. І то це завелика ставка. Бо в нас була, получається, 22, 23 і дивіденд різко скоротилися. Що ми далі будемо робити. Це все для того,  щоб, це все підкреслює те, що  треба  прораховувати збільшення  платежів в бюджет  якраз з повним розумінням: а що буде  відбуватися в цих галузях і по дивідендах в тому числі.

Щодо спрощеної системи   оподаткування, я думаю, що компромісним варіантом, який би можна     було би погодити із МВФ, має бути наступне. Можливо, це збереження діючої системи розподілу платників єдиного податку за групами: збереження для платників першої та другої груп діючих умов оподаткування…

Шановні колеги, важливі моменти!

Олег Валерійович!

Збереження для платників першої та другої груп діючих умов оподаткування, збереження для юридичних осіб права використовувати спрощену систему  оподаткування (третя група), але  при цьому, зменшення для платників  третьої        групи річного обсягу доходів з 20 мільйонів до 5 мільйонів гривень, застосування РРО для платників другої та третьої групи з 1 липня 2016 року тільки за умови  демонополізації ринку  та забезпечення технічної спроможності Державної  фіскальної служби надання    інших сучасних  засобів  фіскальної реєстрації продажів. Тим більше, що ми сьогодні  дізналися, що така система вже   ось-ось запрацює, якраз технічні умови виписані і всі технічні роботи проведені, тобто і при цьому, із 75-відсотковою компенсацією, придбання таких засобів підприємцям.  За рахунок     якого бюджету, треба подумати: чи це місцевий  може бути, чи це має бути розподіл якось між  бюджетами. При цьому…

Що?

 

ЛЯШКО О.В.  Шановна Ніна Петрівна, вибачте. Це ви пропонуєте  зауваження комітету, які б ми мали проголосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для того, щоб хоча б розглядати законопроект в першому читанні, щоб ви… По процедурі дуже просто.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛЯШКО О.В. Ніна Петрівна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще ми можемо розглядати в першому читанні з врахуванням таких змін.

 

ЛЯШКО О.В. Ніна Петрівна, ми це можемо робити і ми це робили не один раз. Але мені видається, що обговорення на комітеті показало, що взагалі немає підтримки цього законопроекту, незалежно від зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, я намагаюсь зараз, я ж вам пояснила.

 

ЛЯШКО О.В. Ніна Петрівна, можливо щоб не тратити ні ваш час, ні час членів комітету, давайте сигнальне проведемо голосування по законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, нас попросили дуже, з надвідповідальністю, підійти до даного законопроекту. Попросили, тому що ми не можемо отримати зараз черговий транш, який мав надійти до кінця року, який буде в першому кварталі. Давайте хоча б спробуємо зараз підійти більш зважено до цього.

 

ЛЯШКО О.В. Ніна Петрівна, я не думаю, що у вас є сумніви, що хтось із ваших колег народних депутатів, членів комітету, безвідповідально ставиться до своїх обов'язків, у тому числі щодо цього законопроекту. Але у людей є позиція, бо коли ви кажете, що нас попросили, бо ми не отримаємо транш, а мене просять і я тисячу звернень щодня отримую від підприємців, яких знищує цей закон. І для цього ми і збираємо, щоб обговорювати і приймати  рішення на комітеті. Тому в мене є конструктивна пропозиція, щоб ми не втрачали час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, Олег Валерійович. Козаченко, ми ж останнім часом. Я вам хочу сказати що, я хочу зараз відчути наскільки ми можемо конструктивні все-таки зміни внести, я хотіла закінчити перелік, це все-таки змінюють частково ту ідеологію, яка закладена у 3630. І для того, щоб відчувати ваш настрій, ми з цими змінами можемо голосувати в першому читанні чи ні?

 

_______________. Олег Валерійович, вчора працювала робоча група. Ніна Петрівна як головуюча озвучує ті напрацювання. Хіба ми не можемо послухати її пропозицію і визначитися потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це ті гострі питання, які вчора ми  обговорювали і ми бачили, що в тому варіанті, як прописано в законопроекті 3630, вони взагалі не можуть пройти, тому є такий більш м'який варіант, який і нашим, і вашим.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПРОДАН О.П. Шановна Ніна Петрівна, шановні колеги, насправді, можна, ви проробили велику роботу з учора до сьогодні, виписали самі гострі, але ж там стільки ще дрібного всього, що ми протягом цього року чистили так само після новорічного кодексу податкового.

Питання, якщо ми зараз вносимо зміни по чуть-чуть там, в усіх розділах, насправді, ви пройшли абсолютно по всім податкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПРОДАН О.П. Ну, не дійшли, але по всім податкам. То в мене питання: хто розрахує зараз зміни до бюджету? В нас бюджет на 2016 рік підготовлений на тому 3630, який у нас зараз розглядається, це перша частина. І є друга частина, якщо ми нівелюємо всі ті гадості, які нам пропонував щойно уряд, то для чого приймати цей кодекс? Тобто питання в чому? Ми нівелюємо от негатив, який вони намагаються зробити, ми робимо його не таким страшним, але все-таки поганеньким, навіщо? Давайте приймемо бюджет на діючій податковій базі. І потім на базі 3357, іншого проекту – нема питань...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Петрівна, ви чули, що нам пояснювали? На діючій податковій базі неприйнятно для МВФ. Вони не приймають...

 

ПРОДАН О.П.  Я такого не знаю, я це знаю тільки із слів своїх колег. Я такого не чула від МВФ, але  хочу ще раз звернути увагу всіх на що? МВФ – це добре, ми, правда, сьогодні від них сильно залежимо. Але якщо ми зараз не запустимо бізнес і це ваші слова, нам не буде що віддавати МВФ. Ми мусимо зараз хоча б не додушити, а цей проект 3640, він вбиває тих, хто рухається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оксана Петрівна, я от все-таки вірю тому, що сказав Президент на Національній раді реформ, що ми з 1 квітня почнемо з вами працювати над ліберальними змінами....

 

ПРОДАН О.П.  Президент не говорив про те, що не може бути діючого податкової бази.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Я би хотіла про МВФ  прокоментувати...

 

_______________. Він казав...

 

ОСТРІКОВА Т.Г.  Я би хотіла про МВФ прокоментувати. В них є допомоги і ви всі добре це знаєте, ви всі з ними зустрічалися в рамках фракцій, в рамках комітету і так далі. Перша вимога: боріться з корупцією, перебудовуйте систему. В цьому законопроекті, всі колеги, хто ознайомлювався, хто вчора працював, хто ночами читав, побачили, що корупціогенні фактори не усуваються, а поглиблюються. Тобто вимога МВФ не виконується. Про це Жером Ваше говорить на всіх зустрічах: і приватних, і публічних.

Наступне. Друга вимога, яку МВФ висуває, - це бюджет в рамках 3,7 відсотків ВВП. Я не розумію, чому ми не можемо на чинній податковій базі з коефіцієнтом 0,6, який вступить в силу, точніше, вже є чинною нормою, але почне застосовуватися до ЄСВ з 1 січня, порахувати ефективний бюджет, поскорочувати видатки ефективно, а не пороздувати їх. Там, я впевнена, наші експерти і макроекономісти фракційні дивилися: там на 100-150 мільярдів надуті видатки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухайте, підходила до мене вчора Трофімова Тетяна Іванівна, яка дуже тісно працює з МВФ і яка зараз буквально з ними зустрічалася, і говорить, що якби ми правильно говорили з МВФ і досить довгий час, вони би прийшли до точки зору, яку ми зараз з вами обговорюємо. Але ми цього не зробили, тому, говорить, будьте мудріші, шановні народні депутати, бо думка в європейських країнах про нас як людей, які не думають про своє майбутнє.

Якби не війна, я з вами би погодилася, з кожним словом, і вже зараз. Мені надто тяжко говорити такі речі, ви розумієте, чому, але я хочу сказати, що ми тільки що говорили із керівництвом нашої фракції, Оксана Петрівна, що все-таки, чи можливі були би як компромісні оці зміни, які я хотіла вам зачитати, для того щоб розглядати-таки цей варіант в першому читанні? Ми тут проговорили і про те, щоб залишити на третій групі наших юридичних осіб-спрощенців, але проговорити про податкове навантаження. Адже ми, дивіться, ми…

 

_______________. …… компроміс, якщо вони і зараз ……… (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, їх виключили з 3630, в 3630, ми хочемо повернути, але проговорити про справедливе навантаження.

 

ЛЯШКО О.В. Шановна Ніна Петрівна, знаєте, це відома психологічна метода: спочатку вимагай усе, а потім від половини відмовся, іншу половину отримаєш, якщо хочеш щось отримати. Тобто уряд спочатку забирає все – тепер нам подають якийсь компроміс. Так ви не трогайте тих підприємців, у них і зараз є. В чому компроміс полягає? Якби ви їм покращували умови, о'кей. А якщо ви залишаєте те саме і кажете, що це компроміс,  так кого з ким компроміс? (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тобто всі… от витяг з того, що ми вчора з вами говорили. Я буквально по кожному із підрозділів і розділів  запропонованого Податкового  кодексу вибрала самі найважливіші питання, які хотіли, щоби ми проговорили як компромісні, щоб ви їх  дописали, виписали по-своєму, і це було запропоновано для розгляду в першому читанні. А потім Оксана Петрівна всіх ……, про які ви говорите, якими ще наповнені всі розділи, врахувати між першим і другим читанням.

(Загальна дискусія)

 Все. (Шум у залі)

 

 ЛЯШКО О.В. …пропозиція. Шановні колеги, дозвольте. Пропозиція, я думаю, може в нинішніх умовах може бути одна, і оце буде реальний компроміс. Бюджет верстається на  старій податковій базі, залишається все те, що є, а далі давайте працювати. Берем  3357, беремо 3630, доопрацьовуємо. Коли буде готово, відповідно до Бюджетного кодексу до 1 серпня приймаємо  ці зміни, які набувають чинності із 2017 року. Оце компроміс, а не  в тому, що ви пропонуєте.  (Оплески)

 

_______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ви трошки запізнилися. Я вам пояснила, що 3357 продовжує жити. Ми над ним працюємо і скоріше за все ми з 1 квітня десь до нього повернемося. Зараз нам завдання – працювати  над 3630. Для того, щоб отримати кредити, товариші! (Шум у залі)

Олександр Вікторович! Я хочу зараз, колеги, почути вашу думку. Ну якщо можна, щоб ви все-таки  висказали цю думку кожен, чи зможемо ми  оцими запропонованими  все-таки  до кінця  компромісними пропозиціями комітету, чи можемо ми розглядати в  першому читанні….

 

______________.  Нина Петровна, ну  это не серьезно.  Вы понимаете, если мы говорим о налоговой реформе

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

Олександр ……., два слова і переходимо до…

Олександр ……, будь ласка.

 

_______________. Да, я хочу сказать, реальной налоговой реформой будет, которую одобрит весь цивилизованный прогрессивный мир, если парламент перестанет штамповать налоговые кодексы, которые вносятся с опозданием на пять с половиной месяцев под елочку. Над нами смеется весь мир, это просто не серьезно. Когда по законодательству 30 июнямы это делаем 23 декабря. Вот хотя бы это уже будет первым шагом в направлении реальной налоговой реформы. Все, что сказал Олег Валериевич, поддерживаю однозначно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Вікторович, все маємо, що маємо.

Давайте все-таки проголосуємо, це буде, я буду бачити і ви будете бачити який наш настрій.

Будь ласка.

 

_______________. Ремарка.

Шановні колеги, шановні колеги, у нас в уряду є дві страшилки. Перше – МВФ, друге – війна. Що стосується МВФ, це …… сказав. Що стосується війни, уряд за, вірніше не уряд, Президент заветував за поданням уряду законопроект 2406, де збільшувалися виплати за 200-ми і 300-ми, ви не найшли міліарда. Вот вам ваші страшилки з війною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …. будь ласка.

 

_______________. Колеги, є інша пропозиція, можливо такої ще не звучало.

Є в нас два проекти закону – 3357 і цей урядовий 3630. А якщо ми завтра поставимо на голосування і обидва закони приймемо за основу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …. абсолютно два різних законопроекти. Тим більше, що 3357 не включений в порядок денний Верховної Ради.

 

ЛЯШКО О.В. Ніна Петрівна, поставне на голосування мою позицію. Залишаємо так, як є, і доопрацьовуємо після Нового року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підождіть, підождіть, я по-іншому поставлю пропозицію.

Шановні колеги, чи буде ваша підтримка щодо надання рекомендацій Верховній Раді розглянути законопроект в першому читанні, якщо будуть враховані оці конкретні зміни, які я вас хотіла прочитати? Прошу голосувати.

Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді розглядати в першому читанні цей законопроект зі змінами?

 

_______________. (Не чути)

           

_______________. Да.

 

_______________. А металлурги там тоже включены.

 

_______________. Конечно.

 

_______________. Включають всіх, кого хочуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про податок на нерухоме майно?

(Загальна дискусія)

 Да, ми включили. Ну ви ж не дослухали.

(Загальна дискусія)

Ні, я утримуюся.

 

_______________.  Хто – "за"? Хто проти? Хто утримався?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Коллеги!

 

ЛЯШКО О.В. Тепер хто проти, Ніна Петрівна. Хто проти?

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зрозуміла, що ви не підтримуєте і таку пропозицію.

В нас ніхто не підійшов, кворуму немає. Тобто ми не проголосували ні за включення в порядок денний, ні за інші любі рішення, які пропонувалися тут.

 

_______________.  Але тенденція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тенденцію ми відчули. Все буде вирішуватися в парламенті: і включення до порядку денного, і інші питання.

Все, я дякую всім.