Підсумки роботи Комітету з питань податкової та митної політики за період сьомої сесії Верховної Ради України VIII скликання

      1. За сьому сесію Верховної Ради України VIII скликання Комітетом проведено 9 засідань, на яких розглянуто 29 законопроектів.

 За рішенням Комітету 15 листопада 2017 року проведені комітетські слухання на тему “Про роботу Уряду щодо забезпечення ефективного функціонування системи протидії формуванню “схемного” податкового кредиту з податку на додану вартість”.

     На засіданні Комітету 4 жовтня 2017 року обговорено стан підготовки законопроектів у сфері Європейської інтеграції України, які потребують невідкладного розгляду Верховною Радою України, головним по опрацюванню яких визначено Комітет з питань податкової та митної політики.

В порядку контролю відповідно до  статті 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» на засіданнях Комітету було  проведено  заслуховування керівників/заступників керівників центральних органів виконавчої влади (Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба України). Робочою групою Комітету проведені виїзні заходи контролю за станом матеріально-технічного забезпечення митних постів пропуску у зоні діяльності Львівської митниці ДФС.

      Подано на розгляд Верховної Ради України 21 висновок Комітету щодо розглянутих законопроектів (19 подань щодо розгляду законопроектів в першому читанні та 2 порівняльні таблиці до другого читання). З них, поданих Президентом України – 2 законопроекти,   Кабінетом Міністрів України – 5 законопроектів, поданих народними депутатами України – 12 законопроектів.

        Розглянуто 780 листів і звернень. Комітетом було організовано проведення  24 круглих столів, засідань робочих груп.

        2.  За наслідками розгляду Верховною Радою України за період сьомої сесії прийнято у цілому 8 законів України.

       1) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери» від 07.09.2017 року №2146-VIII (законопроект реєстр.№ 7052 від 31.08.2017 року).

  (Законом шляхом внесення змін до пункту 141.4.10 пункту 141.1 статті 141  Податкового кодексу передбачено не оподатковувати будь-які доходи, отримані нерезидентами за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а також у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб'єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями);

       2) Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  щодо удосконалення деяких положень» від 05.10.2017 року №2164-VIII (законопроект реєстр.№ 4646-д від 16.06.2017 року).

       (Законом  передбачено включення частини засадничих положень нової Директиви 2013/34/ЄС до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Згідно Закону подальше виконання вимог Директиви 2013/34/ЄС буде забезпечувати поступово шляхом розроблення, прийняття та впровадження нормативно-правових актів, насамперед, внесення змін до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

       Закон встановлює такі нові правила:

       1. Розширено перелік підприємств, що мають складати фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності («МСФЗ»):

       2. Додатково до публічних акціонерних товариств, банків та страхових компаній складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ тепер мають:

       - Великі підприємства;

       - Інші фінансові установи, які є більшими за «малі підприємства»;

       - Емітенти цінних паперів, що допущені до біржових торгів (що не є публічними акціонерними товариствами, банками та страховими компаніями);

        - Підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин з     загальнодержавного значення (газ, нафта, основні руди, вугілля, тощо).

         3. Для підприємств, що мають складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за МСФЗ, додано вимогу вести бухгалтерський облік відповідно до облікової політики за МСФЗ.

         4. Для складання фінансової звітності за МСФЗ Міністерство фінансів    України має затвердити таксономію фінансової звітності (склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю) та єдиний електронний формат подання такої фінансової звітності.

         5. Розширено перелік підприємств, що мають оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторськими звітами.

         6. Додатково до публічних акціонерних товариств, емітентів цінних паперів та фінансових установ оприлюднювати консолідовану та окрему фінансові звітності разом з аудиторськими звітами на власній веб-сторінці (у повному обсязі) мають:

          -  Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства4 – до 1 червня року, що настає за звітним періодом.

          -  Суб’єкти природних монополій5 на загальнодержавному ринку та підприємства,

які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного

значення – до 30 квітня року, що настає за звітним періодом.

          7.  Запроваджено вимоги щодо складання та оприлюднення звіту про управління та звіту про платежі на користь держави.

          8.  Підприємствам додатково до обов’язкової фінансової звітності за календарний рік та квартальної фінансової звітності дозволено складати фінансову звітність за інші звітні періоди, а на вимогу користувачів фінансової звітності перераховувати показники в іноземну валюту; а також запроваджено низку інших змін.

        Перехідні правила Закону:

        Оприлюднення фінансової звітності:

        Норми Закону щодо оприлюднення консолідованої та окремої фінансової звітності у

повному обсязі разом з аудиторськими звітами на власній веб-сторінці набирають чинності:

        -  з 1 січня 2018 року: для суб’єктів природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємств, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

        -  з 1 січня 2019 року: для великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів, та середніх підприємств);

      3) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» від 07.11.2017 року №2176-VIII (законопроект реєстр.№ 3238-д від 09.06.2017 року).

        (Верховною Радою України 23.03.2017 року було прийнято Закон України від № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», яким визначено, що Держава підтримує кінематографію, створюючи сприятливі умови у сферах податкового, митного, валютного та інших видів регулювання. Прийнятим задля реалізації цього положення Законом передбачається надання податкових пільг в оподаткуванні в кінематографічній галузі при сплаті податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість за операціями на митній території України та при ввезенні товарів на митну територію України. Зокрема:

       - вдосконалено редакцію норм щодо визначення небеніфіціарного власника – нерезидента при виплаті роялті, враховуючи особливості роботи галузі кінематографії. (п. 103.3 та пп.2 пп. 140.5.7 ст. 140 ПКУ);

        - уточнено положення щодо коригувань фінансового результату (зменшення та збільшення) для більш чіткого відображення субсидій, отриманих платником податку - суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат, відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку. (пп. 140.4.4 та пп. 140.5.13 ст. 140 ПКУ);

        - передбачено коригування фінансового результату на суму сплаченого роялті, у тому випадку коли об’єкт інтелектуальних прав виник в Україні і потім був переданий закордон з урахуванням специфіки  галузі кінематографії (пп. 3  пп 140.5.7 ст. 140 ПКУ);

      - передбачено невключення до доходу нерезидента субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (пп.141.4.1 ст. 141 ПКУ);

      - запропоновано не вважати додатковим благом платника податку сплачену суб’єктом кінематографії вартість товарів та послуг, а саме: проїзду, проживання, харчування, охорони, страхування, медичного обслуговування, тренування, навчання, що пов’язані із участю такого платника податку  у виробництві аудіовізуальних творів, що виробляються (створюються) суб’єктами кінематографії України, якщо це передбачено умовами договору з такими платниками податку та/або режисерським сценарієм аудіовізуального твору (зміни до пп.б пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ);

       - додатково передбачені зміни до підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо запровадження пільг з ПДВ для суб’єктів кінематографії, які відображають особливості діяльності у сфері кінематографії, а також запроваджено необхідність дотримання цільового використання звільнених від оподаткування товарів.

       Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів, що стосуються оподаткування податком на прибуток підприємств,  які набирають чинності з 1 січня 2018 року);

     4) Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» від 07.11.2017 року №2177-VIII (законопроект реєстр.№ 3239-д від 09.06.2017 року).

       (Верховною Радою України 23.03.2017 року було прийнято Закон України від № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні», яким визначено, що Держава підтримує кінематографію, створюючи сприятливі умови у сферах податкового, митного, валютного та інших видів регулювання. Прийнятим задля реалізації цього положення Законом передбачається, що до 1 січня 2023 року суб’єктам кінематографії, яким, відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» надається державна підтримка, будуть надані пільги по сплаті ввізного мита при ввезенні ними на митну територію України товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності (зокрема, кіноплівок, бобін, апаратури передавальної, телевiзiйних та цифрових камер, записувальних відеокамер, апаратури та обладнання для кiнолабораторiй, оптичних елементів, освітлювального обладнання тощо).   Порядок та обсяги ввезення зазначених товарів будуть визначатись Кабінетом Міністрів України);

      5) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» від 09.11.2017 року №2198-VIII (законопроект реєстр.№ 6005-д від 12.10.2017 року).

(Законом встановлені дві норми, які  стосуються всіх платників податків в частині адміністрування ПДВ, зокрема, знято обмеження 365 календарних днів для можливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних складених починаючи з 1 липня 2015 року, та встановлено при цьому 50 відсотків штрафних санкцій за порушення строку реєстрації таких податкових накладних понад 365 календарних днів, а також надано право на формування податкового кредиту протягом 1095 календарних днів по податкових накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, з порушенням строку реєстрації.

Крім того, встановлено, що до 01.07.2018 року, до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії ДП “Енергоринок” та станом на 01.01.2016 року мали податковий борг з ПДВ, не застосовуватимуться штрафи та не нараховуватиметься пеня в частині ПДВ);

     6) Закон України «Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» щодо надання перехідного періоду українськими авіакомпаніями на перехід з літаків закордонного виробництва на літаки вітчизняного виробника» від 07.12.2017 року №2239-VIII (законопроект реєстр.№ 7280 від 10.11.2017 року).

(Законом відтерміновується до 1 січня 2021 року положення, згідно з якими у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються повітряні судна, що ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу, крім літаків масою порожнього обладнаного апарата понад 10000 кг, але не більше 30000 кг та максимальною пасажиромісткістю від 44 до 110 місць);

     7) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України
та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року №2239-VIII (законопроект реєстр.№ 6776-д від 14.11.2017 року).

      (Законом внесені комплексні зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів. Зокрема:

Щодо податку на прибуток підприємств:

- внесені зміни до визначення безнадійної заборгованості (для цілей оподаткування банківських установ);

-  запроваджено визначення терміну «синдикований кредит», а також особливості застосування до нього угод про уникнення подвійного оподаткування;

- уточнено визначення терміну «роялті» - уточнено, що не є роялті для програмної продукції;

- внесені зміни до визначення пов’язаних осіб – це якщо кінцевим беніфіціаром є одна і таж фізична особа, або така особа виконує функції виконавчого органу. Уточнено, що кредити надані під гарантії держави не впливають на визначення пов’язаності  юр.осіб (норма діє починаючи з 2017 року);

-  уточнені норми щодо ТЦО, до контрольованих операцій віднесено операції між постійним представництвом та нерезидентом, у розмірі більше 10 млн.грн.;

- уточненні норми щодо можливості укладення угод щодо попереднього ціноутворення для цілей ТЦУ;

- для цілей ТЦУ уточнено, що   перевірки за 2013-2014 роки можна проводити і такі перевірки проводяться відповідно чинного на той час законодавства, а також уточнено, що норми про  самостійні коригування контрольований операцій у 2015 та 2016 роках відбуваються за законодавчими нормами, що діяли у той час;

- передбачено, що податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік подається у 60-ти денний термін;

- для релігійних організацій передбачено, що відповідальність для них наступає при порушенні законодавства відповідно до якого вони зареєстровані, а також для включення до Реєстру неприбуткових організацій їм достатньо бути зареєстрованими відповідно до профільного законодавства;

- уточнені різниці, які виникають при коригуванні фінрезультату за результатами донарахування ТЦУ;

- передбачена можливість для банків враховувати всю суму резервів, які нараховуються під активи, а також передбачені перехідні положення щодо таких операцій;

- уточнені норми щодо сплати дивідендів платниками єдиного податку – єдинники не сплачують авансові внески, платники податку, отримувачі не коригують фін результат;

- уточнені норми щодо податкових наслідків переходу із спрощеної системи на загальну для платників четвертої групи;

- уточнено, що обмеження щодо операцій із низькоподатковими нерезидентами поширюються і на нерезидентів особливих організаційно-правових форм;

- передбачена можливість не оподатковувати кошти направлені на допомогу спортивним неприбутковим організаціям у розмірі до 8 відсотків від оподатковуваного прибутку попереднього року; 

- передбачено збільшення фінансового результату на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, якщо вони не оподатковуються ПДФО.

- передбачено зменшення суми податку на прибуток на суму акцизного податку сплаченого за дизельне пальне що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн;

- уточнена редакція норми щодо, звільнення від оподаткування прибутком на прибуток підприємств суб’єктів літакобудування, дія норми поширюється на 2017 рік;

- до 1 січня 2020 року звільнено від оподаткування діяльність щодо використання газу метану вугільних родовищ;

 - виключено вимогу щодо необхідності дотримання не низкоподаткового статусу нерезидента для розміщених «євробондів».

- передбачено норму, яка зазначає, що платники єдиного податку сплачують податок на репатріацію, у разі виплат на користь нерезидента

Щодо податку на доходи фізичних осіб:

- звільнено від оподаткування вартість путівок, що не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, які надаються роботодавцем – платником податку на прибуток  один раз на календарний рік працівникам та/або членам їх сімей першого ступеня споріднення;

 - створено Єдину базу даних звітів про оцінку нерухомого майна з метою запобігання заниження бази оподаткування (оціночної вартості) при продажу нерухомого майна.

Щодо податку на додану вартість:

 - поширено ставку ПДВ 7% на постачання на митній території України  та ввезення на митну територію України всіх медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, зараз 7 % ПДВ застосовується тільки до медичних виробів за переліком, встановленим КМУ;

  -  визначено терміни реєстрації у ЄРПН для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг, а реєстрація яких в ЄРПН здійснюється покупцем товарів/послуг

 - змінено процедуру зупинення податкових накладних/розрахунків. Встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, та на підставах, визначеному Кабінетом Міністрів України. З 1.01.2018 року до прийняття відповідного рішення Уряду зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків не провадиться;

  - визначено умови і порядок розблокування і реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних, які були заблоковані до дня набрання чинності Законом;

  - платникам, які ввозитимуть на митну територію України до 1 січня 2020 року промислове обладнання для виробничих потреб надано право на розстрочення на 24 місяця сплати “імпортного” ПДВ;

  - унормовані питання оподаткування експрес-відправлень та поштових відправлень (набирають чинність з 1 січня 2019 року), а також питання ввезення товарів на митну територію фізичними особами у супроводжувальному багажу;

  - уточнена норма щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання (передплати) та доставки дитячих книжкових видань;

  - до 1 січня 2023 року поширено звільнення від ПДВ на визначених ПКУ умовах на усіх суб'єкти космічної діяльності, що підпадають під дію норм Закону України "Про космічну діяльність";

  - до 1 січня 2022 року поширено звільнення від ПДВ на визначених ПКУ умовах на операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, а також розширено поняття “програмна продукція”;

   - змінено принцип розрахунку суми бюджетної дотації для сільгоспвиробників, а саме, розраховувати розмір бюджетної дотації виходячи з обсягу податкових зобов’язань з ПДВ по постачанню товарів, а не з позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту з ПДВ;

   - до 31 грудня 2018 року звільнено від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні);

   - з 1 вересня  2018 року до 31 грудня 2021 року звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 з УКТ ЗЕД;

   - з 1 грудня  2020 року до 31 грудня 2021 року звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 з УКТ ЗЕД.

   Щодо акцизного податку:

   - імперативне зобов’язання норми пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України щодо необхідності щорічного подання КМУ законопроекту про збільшення ставок, визначених в абсолютних величинах,   змінено дорученням КМУ такий законопроект подавати у разі необхідності;

- ставки на спирт, пиво та алкогольні напої не збільшено, крім планового вирівнювання пільгової ставки на коньяк до ставки на інші спиртові дистиляти (загальне збільшення на 12%) ;

     - уточнено формулювання норми щодо оподаткування акцизним податком  за зниженою ставкою зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків,  з вмістом спирту етилового не більше 8,5 відсотків об’ємних одиниць  (без додання спирту) задля можливості застосування такої зниженої ставки також для сумішей таких зброджених напоїв та сумішей таких зброджених напоїв з безалкогольними напоями з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об’ємних одиниць (без додання спирту);

-  «квас живого бродіння» (код 2206 згідно УКТ ЗЕД) виключено з підакцизних товарів;

- встановлено графік збільшення  специфічних ставок акцизного податку на тютюнові вироби  і мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів у 2018 році (з урахуванням попередньої індексації загалом на 29,7%),   та у подальшому до 2025 року  на 20% щорічно до досягнення мінімального стандарту ЄС (90 євро за 1000 штук);

 - з 1 січня 2026 року запроваджено визначення середньозваженої роздрібної вартості сигарет та загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети, а також встановлено порядок визначення частка загальної суми податкових зобов’язань з акцизного податку у середньозваженій роздрібній ціні (60% від вартості) продажу сигарет;

 - з 1 липня 2018 року запроваджені окремі марки акцизного податку на інші тютюнові вироби (сигарили);

 - строк обов’язкового використання витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників на акцизних складах перенесено на рік (з 1 січня 2019 року) та одночасно з цієї дати запроваджено відповідальність за не обладнання  витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального та/або відпуск такого пального без використання витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників;

 - звільнено від  оподаткування акцизним податком операції з передачі в межах одного підприємства підакцизної сировини для виробництва не підакцизного бензолу;

- розширено перелік нафтопродуктів, що можуть бути ввезені в якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою та застосування вексельної форми контролю за цільового використанням пального, а також  випадки застосування нульової ставки акцизного податку при використанні речовин в якості компонентів для виробництва моторних палив;

- передбачена можливість використання засобів електронного зв?язку для передання копії податкового векселя при митному оформленні речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, які ввозяться на митну територію України з метою використання в хімічній промисловості;

 -  до 31 грудня 2018 року звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України  та реалізації на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні).

Щодо екологічного податку:

- збільшено ставки на 11,2 відсотків (з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у 2017 році – 111,2%).

Щодо рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: 

- збільшено ставки на 16,8 відсотка (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2017 році – 116,8%).

 Щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: 

 - запроваджено стимулюючі ставки рентної плати на видобуток природного газу у розмірі 12% та 6% залежно від глибини залягання для  нових свердловин із гарантуванням інвесторам незмінності цих ставок протягом  5 років;

 - з 1 січня 2019 року   ставка  рентної плати на видобуток конденсату (45% та 21% залежно від глибини залягання) зменшено до рівня  ставок  на видобуток нафти і газу (29% та 14% залежно від глибини залягання);

   - встановлена окремі ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в умовах дії угоди про розподіл продукції (2% для митної території України і континентального шельфу та 1,25% - для морського шельфу).

   Щодо рентної плати за спеціальне використання води та рентної плата за спеціальне використання лісових ресурсів:

   - збільшено ставки на 16,8 відсотка (з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у 2016 році - 116,8%).

    Щодо податку на майно, відмінне від земельної ділянки:

    - встановлено, що якщо податковий орган у визначений ПКУ строк не направив фізичній особі повідомлення-рішення на сплату податку на нерухоме майно, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання;

  - встановлено, що податкове зобов’язання з цього податку  може бути нараховано тільки за попередні 3 роки.

   Щодо земельного податку:

   - прийнята норма, якою зобов’язано ДФС на своєму веб сайті розміщувати зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів та НГО на відповідних територіях;

     - встановлено, що якщо податковий орган у визначений ПКУ строк не направив фізичній особі повідомлення-рішення на сплату земельного податку, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання;

   -  встановлено фіксовану  ставку земельного податку для земель залізниць  і ГМК;

   - прийнята норма, відповідно до якої при визначенні бази оподаткування земельним податком коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2018 рік застосовується із значенням 1.

    - скасовано обмеження застосування пільги до однієї ділянки  із сплати земельного податку  фізичним особам;

    - встановлено, що до 1 лютого 2018 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, направляє електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює її на своєму офіційному веб-сайті.

  Щодо податкового адміністрування:

  - змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків: збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС, з 20 млн. грн. до еквіваленту 1 млн. євро, в яких сума податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищує еквівалент 500 тис. євро; та критерій обсягу доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали з 1 млрд. грн. до еквіваленту 50 млн. євро;

  - запроваджено облік великих платників податків за неосновним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків або його територіальних підрозділах щодо наявних в межах населеного пункту за місцезнаходженням контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, або його територіальних підрозділів, об’єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого великого платника податків;

- запроваджена норма щодо  відшкодування шкоди за рахунок коштів державного бюджету завданої платнику податків незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу та відповідальність такої посадової або службової особи в порядку регресу перед державою;

- запроваджено правило, за яким ДФС зобов?язано до 15 липня поточного року на своєму веб-сайті оприлюднювати зведену інформацію про розмір та дату встановлення місцевих податків на відповідних територіях;

- додана інформація до підстав проведення фактичної перевірки про встановлення обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівномірами-лічильниками;

  - передбачена можливість застосування положень конвенцій про подвійне оподаткування з країною кожного кредитора у випадку сплати відсотків за синдикованими кредитами через організатора (агента) такого кредиту;

 - поширено на неприбуткові підприємства, установи та організації, а також на вільну економічну зону “Крим”, спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платниками податків/податковими агентами, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення,;

- запроваджено відповідальність за відсутність витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального та/або відпуск такого пального без наявності витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників;

 - передбачено звільнення фізичних осіб платників податку на майно від відповідальності передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну сплату податку на майно, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове повідомлення-рішення у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу;

 - змінами до статті 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що поряд з керівними органів доходів і зборів та їх заступниками розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право і уповноважені ними посадові (службові) особи.

 Щодо єдиного податку:

 - прийнята норма, відповідно до якої при визначенні бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2018 рік дорівнює 1:

 - запроваджено оподаткування податком на репатріацію виплат платників єдиного податку на користь нерезидентів;

- запроваджена сплата єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.  Інші платники податків на сьогодні сплачують плату за землю за землі сільськогосподарського призначення, що розташовані на лінії зіткнення.

Щодо питань тарифного регулювання.

- звільнено від сплати ввізного мита кальциновану соду, яка використовується у різних галузях економіки країни.

 Щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також інших  регуляторних процедур:

 - дерегульовано виробництво і обіг дистилятів зернових (для виробництва віски) та дистилятів виноградних спиртових (для виробництва вин виноградних кріплених, іншої виноробної продукції з виноградної сировини або подальшої ректифікації);

 - уточнено напрями  використання при ректифікації спирту «відходів винокуріння»- головної та хвостової фракцій спирту кобнячного;

 - право визначати  строк післякупажного відпочинку коньяків та бренді надано  суб’єкту господарювання-виробнику;

- ставки  єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України збільшені у 2 рази);

       8) Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 року (законопроект реєстр.№ 6016-д від 23.10.2017 року).

(Закон спрямований на приведення норм національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу, зокрема із положеннями Директиви 2006/43/ЄС та Регламенту 537/2014.

Законом передбачається визначення правових засад аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегулювання відносин, що виникають при її здійсненні.

Результатами від впровадження цього Закону можна очікувати:

підвищення рівня довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, у т.ч. державних компаній, забезпечення її прозорості та зіставності;

дерегуляція аудиторської діяльності;

можливість виходу аудиторських компаній України на європейські ринки за рахунок визнання еквівалентності систем;

розширення ринку аудиторської діяльності;

підвищення престижу та довіри до діяльності аудиторів;

викорінення корупції;

підвищення довіри населення до українських банків, страхових компаній, інших публічних компаній, в т.ч. державних підприємств;

створення належних умов для виходу національних компаній на ринки капіталу;

підвищення довіри регуляторних органів до фінансової звітності компанії;

створення позитивного інвестиційного клімату України).

     Загалом, за поданням Комітету за час роботи Верховної Ради України VIII  скликання прийнято 68 законів України, які повернуті з підписом Президента України. 2 закони України, прийнятих Верховною Радою України,  знаходяться на підпису у Президента України.

 3. На розгляді Верховної Ради України знаходяться  82 законопроекти з висновками Комітету про розгляд їх по суті.

 З них:

 - поданих Президентом України – 4 законопроекти;

 - поданих Кабінетом Міністрів України – 12 законопроектів;

 - поданих народними депутатами України – 66 законопроектів;

 - у другому читанні – 8 законопроектів;

 - у першому читанні – 74 законопроекти;

 - з пропозицією прийняти у другому читанні та у цілому – 8 законопроектів;

 - з пропозицією прийняти у першому читанні за основу та у цілому, як закон України, –  25 законопроектів;

 - з пропозицією прийняти у першому читанні за основу – 43 законопроекти;

 - з пропозицією повернути на доопрацювання – 2 законопроекти;

 - з пропозицією відхилити законопроект  –  4 законопроекти.

 Протягом сьомої сесії на пленарних засіданнях Верховної Ради України розглянуто по суті 29 законопроектів, головним з опрацювання яких визначений Комітет.

 З  них за наслідками розгляду:

 -  прийнято в цілому – 8 законопроектів;

 - направлено на доопрацювання та враховано в інших проектах   – 5 законопроектів;

 - відхилено та знято з розгляду – 16 законопроектів.

4. Комітет станом на 22.01.2018 року визначено головним з попереднього розгляду та опрацювання 712  законопроектів.

У тому числі:

- законопроектів, поданих Президентом України – 5 (з них 1 – вето Президента України на прийнятий Закон);

- законопроектів, поданих Кабінетом Міністрів України – 36;

- законопроектів, поданих народними депутатами України – 671.

У Комітеті опрацьовується до другого читання  (повторного другого) 9 законопроектів.  

У Комітеті опрацьовується до повторного першого читання 1 законопроект.