Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

На сесійному засіданні Верховної Ради України 28 лютого 2019 року був розглянутий у першому читанні Урядовий законопроект про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) (реєстр. №7473 від 29.12.2017 року), головним з попереднього розгляду та опрацювання якого визначено Комітет з питань податкової та митної політики.

Цей проект включено до Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з одної сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони на 2018-2019 роки.

Відповідно до статті 84 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, українське митне законодавство має поступово наближуватися до митного законодавства ЄС на основі принципу найкращих зусиль, при цьому, одним із етапів адаптації є запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО).

Головним завданням законопроекту реєстр.№7473 на виконання Україною вказаних зобов’язань є запровадження в Україні інституту АЕО аналогічного тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання, що передбачено статтею 80 Угоди та є одним із основних базисів митного співробітництва між Україною та ЄС. Майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищить їх конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках. Крім цього, значна частина положень законопроекту стосується зміни існуючих на сьогодні процедур декларування товарів. Зокрема, законопроект передбачає запровадження короткої ввізної декларації, яка застосовується в ЄС.

Концепцію АЕО було запроваджено Всесвітньою митною організацією у 2005 році шляхом ухвалення Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі.

Статус АЕО - це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства і, як наслідок, найбільший перелік пільг і спрощень митних формальностей для підприємства.

У своїй доповіді на пленарному засідання Міністр фінансів України Оксана МАРКАРОВА зокрема зазначила:

«Що дозволить нам зробити цей законопроект, коли він буде імплементований. По-перше, це суттєві спрощення митних формальностей для підприємств, так званих з високим ступенем довіри. Це закладення передумов для майбутнього визнання статусу авторизованих економічних операторів, що надається митними органами як України, так і митними органами країн ЄС, та участь українських авторизованих економічних операторів у формуванні безпечних ланцюгів постачання відповідно до вимог рамкових стандартів Всесвітньої митної організації. Це дозволить для нашого бізнесу, який і займається імпортом, і експортом, і для наших виробників, які зараз знайшли на ринках Європейського Союзу своїх покупців, підвищити їх конкурентоспроможність як в Україні, так і на цих ринках».

Слід зазначити, що законопроект реєстр.№7473  розроблено на основі проекту Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей” (реєстр. № 4777 від 03.06.2016).

Співдоповідач за законопроектом Голова Комітету з питань податкової та митної політики народний депутат України Ніна ЮЖАНІНА підкреслила, що «насправді дані норми, дані ініціативи обговорюються в комітеті, починаючи з  21 червня 2016 року. Надскладні норми були з самого початку для  сприйняття, і тим більше для застосування  в роботі наших  митників. Тому всі ці роки були витрачені на  те, щоб спільно із Єврокомісією, яка доклала дуже багато  зусиль, все ж таки ми привели всі  норми запропонованого законодавства і у відповідності до Митного кодексу ЄС, і для можливості застосування в Україні, і для уникнення  дискримінації, саме головне, платників податків в Україні. Тому після першого засідання комітету 21 червня  2016 року попередній законопроект за номером 4777 було рішення комітету повернути на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. І потім з'являлося дуже  багато цих ініціатив в інших законопроектах, але комплексно знову про авторизованого економічного оператора замість уповноваженого економічного оператора справді все викладено, вся суть викладена в законопроекті 7473, який ми разом з вами зараз розглядаємо».

Порівняно з законопроектом реєстр. № 4777 у  законопроекті реєстр.№7473 , зокрема:

- термін “уповноважений економічний оператор” (УЕО) замінено терміном “авторизований економічний оператор” (АЕО);

- конкретизовано коло суб’єктів, які можуть отримувати статус АЕО. Це можуть бути підприємства, які виконують будь-яку роль в міжнародному ланцюгу постачання товарів (виробники, експортери, імпортери, митні представники, перевізники, експедитори, утримувачі митних складів);

- уточнено зміст деяких критеріїв, яким має відповідати підприємство для отримання статусу АЕО, та окремі деталі процедури оцінки відповідності підприємства таким критеріям;

- усі вигоди, якими користується АЕО, поділено на переваги і спеціальні спрощення. Переваги автоматично випливають зі статусу АЕО, спеціальні спрощення передбачається надавати УЕО за його заявою.

- перелік спеціальних спрощень, що можуть надаватися АЕО, скорочено з семи до чотирьох позицій (виключено спеціальні спрощення “уповноважений вантажоодержувач”, “уповноважений вантажовідправник” та “звільнення від необхідності встановлення митницею відправлення обов’язкового маршруту переміщення”). Спеціальне спрощення “загальна фінансова гарантія чи звільнення від гарантії” замінено спеціальним спрощенням “загальна фінансова гарантія”;

- уточнено правила користування спеціальним спрощенням “процедура випуску за місцезнаходженням”;

- уточнено окремі положення, які стосуються процедури декларування товарів та застосування фінансової гарантії;

- текст законопроекту доповнено положенням щодо права митниць за заявою суб’єктів ЗЕД продовжувати попередньо встановлені строки переробки окремих товарів, виходячи з технологічних особливостей такої переробки, у тому числі понад строки, встановлені Митним кодексом України;

- до тексту законопроекту включено положення законопроектів:

- про внесення змін до Митного кодексу України щодо уніфікованої митної квитанції (реєстр. № 4871) (в редакції, підготовленої до другого читання) та про внесення змін до Митного кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату  (реєстр. №  6542-д) в частині заміни терміну “державна митна справа” терміном “митна справа” та розділення повноважень Міністерства фінансів та ДФС України щодо її здійснення, а також встановлення конкретних строків, протягом яких митниця зобов’язана доставити взяті проби (зразки) товарів до лабораторії для проведення їх дослідження); 

- про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами (реєстр. № 5627) в частині запровадження в Україні митних декларацій, що відповідають деклараціям ЄС, для процедури спільного транзиту при торгівлі товарами між Україною та Договірними сторонами Конвенцій про єдиний режим транзиту незалежно від виду та походження цих товарів, а також створення законодавчих підстав для адаптації Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України до Нової комп’ютеризованої транзитної системи, яка застосовується в ЄС (це положення реалізовано в Законі України від 06.09.2018 № 2530-VIII “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму “єдиного вікна” та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України” – законопроект № 7010).

Ніна ЮЖАНІНА у співдоповіді також зазначила, що «насправді за всі роки роботи в комітеті нам не все вдалося зробити для того, щоб ми відразу могли прийняти цей закон. До другого читання ще залишилось справді ряд норм, які ми маємо завадити, подумати, але однозначно зараз пропоную вам прийняти в першому читанні. І рішення комітету  саме таке, щоби прийняти за основу даний законопроект і почати працювати над ним до другого читання. Але суть настільки його глибока, що я прошу всіх ознайомитися з тим, щоб до другого читання ми підготували якнайшвидше і надали можливості тим платникам податків, які сплачують податки і до яких немає питань, і не було питань ні зі сторони митниці, ні зі сторони правоохоронних органів, скористатися спрощеннями на митниці».

Так, за висновком Комітету у законопроекті збережено ряд недоліків, зокрема:

- можливість надання спеціальних спрощень виключно авторизованим економічним операторам, що позбавляє абсолютну більшість суб’єктів ЗЕД можливості отримати такі спрощення;

- можливість застосування так званого “принципу мовчазної згоди” при користування спеціальними спрощеннями “процедура випуску за місцезнаходженням” та “процедура спрощеного декларування”, чого немає в законодавстві ЄС;

- положення щодо так званого “пост-митного контролю”, запозичені зі статті 48 Митного кодексу ЄС, хоча в Митному кодексі України це питання регламентоване значно краще (статті 345-355 МКУ).

Комітет з питань податкової та митної політики у своєму висновку зазначив, що законопроект реєстр.№7473 не передбачає надання АЕО цілого ряду переваг, передбачених митним законодавством ЄС, оскільки у ньому, на відміну від Митного кодексу ЄС, відсутні положення про визнання за АЕО без проведення додаткових перевірок:

відповідності критеріям, необхідним для відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання;

права на самооцінку, тобто на проведення окремих митних формальностей, які мають проводитися митними органами, для визначення розміру ввізного та вивізного мита, що підлягає сплаті, а також на виконання окремих видів контролю під митним наглядом;

права на поміщення товарів у митні режими переробки на митній території, переробки за межами митної території та тимчасового ввезення, а також на відкриття та експлуатацію митного складу;

прийнятності для митних органів форм звітності, що ведеться у разі провадження діяльності, пов’язаної зі зберіганням, обробкою або переробкою товарів чи продажом або придбанням товарів у вільних митних зонах;

дотримання порядку використання еквівалентних товарів у разі застосування процедури переробки на митній території або за межами митної території.

Таким чином, статус АЕО, передбачений даним законопроектом, за обсягом прав та спеціальних спрощень суттєво відрізняється від статусу АЕО, який існує в ЄС.

Слід також зазначити, що митне законодавство ЄС передбачає застосування критеріїв, встановлених статтею 39 Митного кодексу ЄС, не тільки до АЕО, а й до інших суб’єктів господарювання. Норми щодо відповідності цим критеріям розміщені у тих розділах і главах, де йдеться про ті чи інші митні процедури чи види діяльності. Там же розміщені й положення про визнання за АЕО відповідних прав без проведення додаткових перевірок. В контексті приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС так само слід зробити і в Митному кодексі України, але даний законопроект цього не передбачає.

У своєму виступі при обговоренні законопроекту народний депутат України Ніна ЮЖАНІНА зазначила що «дуже хотіла би, щоби проект не тільки розширював базові норми законодавства ЄС, але і розглядав виключно, що необхідно зробити в плані спрощення митних формальностей взагалі в Україні».

Загалом при обговоренні народні депутати України підтримали необхідність прийняття зазначеного законопроекту.

Так, народний депутат України Максим КУРЯЧИЙ зазначив що, «всім очевидно, що цей законопроект сприятиме дерегуляції підприємницької діяльності і обов'язково, я маю таку надію, буде мати наслідки збільшення зовнішнього товарообороту». 

Верховна Рада України за наслідками обговорення у першому читанні   прийняла за основу законопроект про внесення змін до Митного кодексу України (щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони) (реєстр. №7473 від 29.12.2017 року).

Нагадуємо, що відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції та поправки до законопроекту, який  готується до другого читання, вносяться суб’єктами права законодавчої ініціативи в 14-денний строк після дня прийняття законопроекту за основу.